Російський газотранспортний проект "Турецький потік" ризикує залишитися недозавантаженим. До цього призведе бажання Анкари знизити свою залежність від блакитного палива.
2019 рік має стати знаковим для російської енергетики: на його початок запланований запуск нових експортних проектів - "Північного потоку - 2" і "Турецького потоку". Обидва, як передбачається, повинні прийти на зміну українському маршруту. Але якщо на обсяги нових гілок "Північного потоку" "Газпром" вже покупців нібито знайшов, то "Турецький потік" може виявитися неповним або просто непотрібним.
Про це попереджають аналітики Оксфордського інституту енергетичних досліджень з Великобританії.
Як відомо, Туреччина уклала газові угоди не тільки з Росією. До 2020 року, відразу через рік після запуску "Турецького потоку" потужністю 16 млрд куб. м, до Туреччини повинен буде приєднатися азербайджанський газопровід TANAP, який спочатку буде поставляти Анкарі по 10 млрд куб. м в рік, а з 2026-го - вже 31 млрд куб. м газу.
