12 травня 1820 р. народилася Флоренс Найтінгейл - "Янгол милосердя", "Леді з лампою", найзнаменитіша медсестра світу. Зараз ця дата - Міжнародний день медичної сестри.
Поранені у Кримській війні англійські солдати називали Флоренс Найтінгейл "Леді з лампою". Саме такою вона запам'яталася їм: навіть вночі, з лампою у руках, нечутно обходить палати шпиталю, зупиняється біля кожного, хто стогне уві сні, допомагає, контролює, рятує.
Найзнаменитіша медсестра світу народилася 12.05.1820 у Флоренції (Італія) і навіть ім'я отримала на честь цього старовинного міста. Була другою донькою у багатій та знатній родині. З дитинства знала 5 мов, вивчала фізику, хімію, математику, філософію - і, по суті, не мала жодної потреби працювати. Однак стати медсестрою мріяла з підліткового віку. Навіть попри несприйняття ідеї родиною, навіть попри спротив медиків-чоловіків. Ця мрія з'явилася під час обов'язкового благодійного відвідування лікарні для бідних - і залишилася на все життя.
Флоренс так і не вийшла заміж, відмовивши всім закоханим у неї чоловікам: боялася, що шлюбшщкодитиме її служінню людям.
Ночами штудіювала лікарняні звіти, підручники, атласи з анатомії. Попри скандал у родині, закінчила тримісячну школу дияконес у Німеччин, де якраз практично навчали доглядати за хворими. Повернулася в Англію - і тут Флоренс, без сумніву, пощастило. Батько змінив своє ставлння до "дивацтв" доньки і призначив їй річну ренту, яка доволяла займатися, чим вона вважала за потрібне. А друг юності, який на той час став військовим яміністром, запропонував керівну посаду у Лондонській клініці догляду за хворими леді (здебільшого там лікувалися гувернантки з багатих родин). Так мрія Флоренс про служіння людям почала здійснюватися.
У 1853 році почалася Кримська війна. Свої війська у Севастополь англійці "перекидали" через військову базу у Скутарі, Турція. Там же знахоився найбільший польовий шпиталь. Флоренс Найтінгейл вирушила туди із групою з 38 медсестер, щоб допомогти у доглді за пораненими бійцями. Військове керівництво шпиталю зустріло її прохолодно. А сама Флоренс була шокована умовами у шпиталі: антисанітарія, зневажливе ставлення до пацієнтів, погане харчування.
Вона взялася до справи, і найперше придбала кілька котлів, де сестри милосердя виварювали бинти, аби далі робити перев'язки чистими, а не інфікованими. Її помічниці почали прибирати в палатах, було налагоджено можливість, щоб поранені могли відчилати своїм родинам частину отриманої зарплати - це покращило їх моральний стан. Також Флоренс "виписала" з Англії відомого шеф-кухаря, який почав годувати поранених корисною і поживною їжею. Скоро атмосфера у шпиталі змінилася, хворі перестали грубити медсестрам, а смертність серед поранених знизилася з 42% до 2%.
Однак міс Найтінгейл цього здалося мало. Вона кілька разів їздила на передову, допомагаючи реаорганізувати медичну допомогу поблизу поля бою. А після закінчення війни і повернення в Англію домоглася зустрічі з королевою Вікторією, запропонувавши їй реформувати військоі шпиталі. Почали зі створення комісії, яка досліджувала реальний стан справ. Флоренс не могла увійти до її складу як жінка, однак повністю контролювала і спрямовувала роботу. Навіть проти спротив та саботаж високих військових чинів. За результатами перевірки Флоренс підготувала кілька пропозиції із покращення роботи військових питалів.
Настільки дієвих, що вже через пару років смертність у них скоротилася на 50%.
Авторству Флоренс Найтінгейл належить кілька підручників, зокрема, "Записки про шпиталі" та "Записки про догляд за хворими". Причому перга починалася словами: "Шпиталь не повинен чинити шкоди нікому з хворих". В цілому, у книжках йшлося про речі, які нині здаються нам природніми, однак насправді не були запроваджені до Найтінгейл: про корисність снячного світла та свіжого повітря, гігієну, правильне харчування і т.ін.. Скоро підручники почали користуватися попитом в усьому світі. За рахунок "Фонду Найтінгейл", гроші до якого перераховували британці, було створено першу в Англії Школу сестер милосердя. Також Флоренс опікувалася життям у робітних будинках. Там в страшних умовах мусили мешкати бідняки: діти-сироти, психічно хворі, інваліді, які не могли заробити собі на життя. Разом з відомими філантропами тих часів Ангел милосердя намагалася покращити ситуацію.
Але здоров'я самої національної героїні Найтінгейл, як, власне, багатьох аристократок, було далеко не "залізним". Вона часто впадала в депресії,
відмовлялася від їжі і пила лише чорний чай. Їй було трохи більше 40 років, коли вона перенесла нсульт - і до кінця життя залишалася прикутою до інвалідного візка. Однак ні це, ні необхідність доглядати за сліпою матір'ю не змусило її відмовитися від роботи повністю. Дізнавшись, як багато британських солдатів помира в Індії, вона написала грунтовний трактат "Спостереження", який визначив санітарну реформу в британській колонії.
Флоренс Найтінгейл стала першою жінкою, яка отримала від короля Англії орден "За заслуги". Коли померла в 90 років, її, виконуючи волю, поховали на звичайному сільському кладовищі. а домовину несли шість сержантів. Лише через багато років прах Флоренс Найтінгейл перепоховали у Лондонському кафедральному соборі св. Павла.
Флоренс Найтінгейл все життя вважала, що вчинки важать більше, ніж будь-які слова.
Інфографіка Рузанни Давітян.
