За три місяці протестів загинуло 93 людини та 1500 було поранено, 500 учасників протестів та опозиціонерів заарештовано.
Про це пише “Еспресо”.
Президент Мадуро, як і всі схильні до авторитарного правління лідери, вважає, що успішно просуватися вперед йому заважає брак влади. Він жорстко воює з опозиційними політиками, яких називає проамериканськими ставлениками.
Проте затята боротьба президента з бунтівним парламентом лише заводить країну в ще більшу стагнацію, яка почалася після різкого падіння світових цін на нафту.
Головна мета венесуельских опозиціонерів – змусити президента Мадуро відмовитись від ідеї виборів до придуманої ним конституційної асамблеї. Вони призначені на 30 липня.
Проблема венесуельського лідера полягає в тому, що на тлі економічної кризи у 2015 році соціалісти під його керівництвом вщент програли парламентські вибори. Більшість у Національній Асамблеї (парламент Венесуели) дісталась опозиційним партіям і рухам. Відтоді Мадуро випробовує різні варіанти, як цей опозиційний орган сковирнути.
Одна з ідей президента втілилась у створення конституційної асамблеї.
Вона складатиметься з 545 членів та буде переписувати наново конституцію країни. Окрім того, в неї будуть повноваження розпускати державні органи влади, зокрема, і парламент.
Окрім того, на думку опозиційних політиків, конституційна асамблея має на меті закріпити владу Мадуро та гарантувати йому успішні перевибори в 2019 році. Як варіант, вибори можуть, наприклад, відтермінувати. Опозиція ж наполягає, що вибори президента мають відбутися достроково.
Вона звинувачує Мадуро в бажанні збудувати диктатуру. “Ми не хочемо бути Кубою. Ми не хочемо бути країною без свободи”, – заявив спікер Національної Асамблеї Джуліо Боргес.
За два тижні до виборів у новостворений орган, опозиційні політики підсилюють градус протестів. У неділю, 16 липня, по всій країні відбувся імпровізований референдум, де людей питали, чи бажають вони створення конституційної асамблеї. У ньому взяло участь 7,2 млн венесуельців, з яких переважна більшість (98%) висловилась проти створення ще одного провладного органу.
На четвер, 20 липня, призначено добовий страйк. Усі ці акції протесту супроводжуються насильством зі сторони влади та прибічників соціалістів.
Під час референдуму в Каракасі нападники на мотоциклах застрелили 61-річну жінку, яка стояла в черзі на голосування, та поранили ще чотирьох людей.
Загальне число жертв вже сягнуло 93 осіб. Обставини загибелі дуже різні. До їхнього числа, зокрема, зараховують 9 загиблих від удару струмом в хлібопекарні, яку грабували ввечері після протестів. Там же трьох людей застрелили. Загалом, на вулиці вийшло до 6 млн незадоволених людей.
Найбільш видовищним епізодом протестів був обстріл з викраденого поліцейського гелікоптера будівлі Вищого Суду та міністерства внутрішніх справ. Жертв не було. Гелікоптером керував бунтівний поліцейський Оскар Перец, якого так і не спіймали.
