Західні економічні санкції після окупації Росією Криму в 2014 році та значне зниження цін на нафту змусили російський уряд скоротити фінансування федеральних суб’єктів, хоча багато місцевих бюджетів залежать від субсидіювання з боку центрального уряду. Так, наприклад, зазнала шкоди система охорони здоров’я — в деяких великих містах РФ не залишилося жодної лікарні; припинено сполучення громадського транспорту зі значною кількістю сільських районів.
Однак є один очевидний виняток: політика затягування поясів не стосується Чечні.
Як кілька тижнів тому повідомив інформаційному агентству ТАСС міністр фінансів Росії Антон Сілуанов, Москва виділить Чечні достатньо фінансів, щоб вона була в змозі покрити свої основні заплановані витрати.
Загалом за останні 15 років більша частина фінансової допомоги для Чечні потрапляла до Р. Кадирова та його найближчого оточення.
Після того, як у 2004 році загинув батько Рамзана Ахмед Кадиров, якого Путін призначив керувати Чечнею, Москва надала його сину і наступнику привілеї, нечувані для інших федеральних суб’єктів, в обмін на лояльність та ведення боротьби проти озброєної чеченської опозиції.
З огляду на це уряд Росії витратив величезні суми на відновлення республіки (у 2002-2012 роках — 464 млрд рублів, або 7,8 млрд доларів), і зазвичай дивився крізь пальці на те, що кошти використовуються для інших цілей.
Фінансові вливання допомогли відбудувати Грозний, але не оживили промисловості. 2011 року чеченський міністр промисловості та енергетики сказав, що було відновлено лише 6%-7% довоєнного економічного потенціалу республіки.
У 2012 році уряд Росії змінив своє рішення. Замість того, щоб затвердити третю економічну програму для Чечні, як просив Грозний, була підготовлена більш широка (для всього Північно-Кавказького регіону) програма економічного розвитку до 2025 року, яка переглядалася кілька разів. У 2015 році російський уряд прийняв рішення про те, що кошти в першу чергу повинні бути використані для цілей економічного розвитку, з тим щоб стимулювати створення нових робочих місць, а не на соціальні витрати, такі як пенсії, допомога багатодітним сім’ям та по безробіттю.
З огляду на нинішню низьку податкову базу, Чечня, як і раніше, сильно залежить від федеральних субсидій навіть для фінансування основних соціальних потреб.
В останні роки такі субсидії склали 80%-82% річного бюджету Чечні, в порівнянні з 87% у 2010-2011 роках.
А оскільки республіка має репутацію фінансової чорної діри, то впроваджувати там нові проекти береться тільки найсміливіший інвестор. Крім того, згідно з нещодавно опублікованими даними Рахункової палати Росії, вільна економічна зона, яка була створена в південній Чечні для сприяння інвестиціям в секторі туризму, виявилася менш ефективною, ніж будь-яка подібна ініціатива в інших регіонах Росії.
У жовтні 2016 року Мінфін Росії опублікував проект бюджету РФ на 2017 рік, який передбачав що бюджет Чечні та, відповідно, сума субсидій для покриття розриву між очікуваними доходами і витратами буде трохи нижчою, ніж в 2016 році. Р. Кадиров відразу ж заявив, що таке зниження не є прийнятним, враховуючи той факт, що «ми тільки стаємо на ноги», хоча ще в 2015 році він заявляв, що чеченська модель економічного розвитку виявилася настільки успішною, що в найближчому майбутньому республіка стане фінансово незалежною і не потребуватиме федеральних субсидій.
Мінфін Росії оперативно відреагував на скарги і виділив Кадирову 40,
4 млрд рублів на 2017 рік, щоб покрити витрати бюджету, а також ще 16,4 млрд рублів, щоб збалансувати республіканський бюджет, і це без іншої фінансової допомоги, яку одержує Чечня. Крім того, Путін зазначив, що в 2018-2019 роках буде виділено більше коштів для фінансування федеральної програми на Північному Кавказі. Призначений у 2016 році обсяг коштів на 2017 рік був скорочений з 31,8 млрд рублів до лише 13,7 млрд рублів. Таким чином у Чечні в 2017 році бюджет складе біля 60 млрд рублів. Проте вважається, що це число не є точним, з огляду на той факт, що існує паралельний бюджет, над яким федеральна влада не має ніякого контролю.
Однією зі статей такого паралельного бюджету є прямі трансферти з федерального бюджету в так званий регіональний громадський фонд імені Ахмада Кадрова. Метою діяльності фонду, в який бюджетники мусять перераховувати щонайменше 10% від своїх зарплат, проголошено «надання благодійної допомоги нужденним людям і створення робочих місць для жителів республіки». Проте є підстави вважати, що гроші використовуються для інших цілей. Наприклад, у 2011 році мільйони доларів з цього фонду були виплачені західним знаменитостями, які відвідали шикарний бенкет з нагоди дня народження Кадирова.
