Будівництво газопроводу з російським газом для Західної Європи може бути заборонене з огляду на безпеку країни. Над відповідним законопроектом зараз працює данський парламент.
Йдеться про ту ділянку для запланованого газопроводу Nord Stream 2, яка розташована в данських територіальних водах — біля острова Борнхольм. Однак відсутність згоди Копенгагена стане ударом для всього проекту.
Дотепер данці, даючи згоду на прокладення труби в своїх територіальних водах, були зацікавлені лише в збереженні навколишнього середовища. Згідно із законопроектом, котрий, як зазначає веб-сайт EUobserver, підтримує не лише уряд, а й основні опозиційні сили, необхідно буде враховувати питання безпеки, а також зовнішньої та оборонної політики.
У цій справі вирішальною є позиція Міністерства зовнішніх справ Данії. А стосовно Nord Stream 2 вона є негативною.
Невідомо тільки, чи зможе Копенгаген застосовувати свій закон, який орієнтовно набуде чинності на початку 2018 року. Товариство «Nord Stream AG», яким керує російський «Газпром» подало заявку в квітні цього року і як повідомляє на своєму сайті,
зацікавлене в тому, щоби «до кінця 2019 року» новий газопровід вже працював. Читайте також: «На відміну від ЄС, Польща зближується з США»
Москва сподівається, що Копенгаген не зможе застосувати новий закон або не матиме змоги заблокувати будівництво газопроводу з іншої причини. Наприклад, тому що раніше погодився на будівництво газопроводу Nord Stream 1, який пролягає приблизно на тій ділянці маршруту, що і запланований Nord Stream 2.
Маршрути відрізняються тільки на самому початку. Перший на Балтійському морі бере початок у портовому місті Виборг (на північному заході від Санкт-Петербурга), а другий має початися в новому порту Усть-Луга (на південному заході від Санкт-Петербурга).
Новий газопровід по дну Балтійського моря матиме довжину понад 1200 км, що дозволить прокачувати до німецького Грейфсвальда 55 млрд куб м газу на рік (стільки ж, скільки Nord Stream 1).
Прокремлівські ЗМІ вже місяць тому почали нападати на Данію, звинувачуючи її в тому, що новий закон є результатом «рабського підпорядкування Америці». США запровадили санкції для компаній, які беруть участь у проекті, і, на думку Москви, Вашингтон здійснює тиск також і на Копенгаген, щоб зупинити побудову NS2.
«Причина, якою керуються противники, тривіальна: ми не згодні на прокладання російської труби, тому що Росія є небезпечною країною», — іронізує один з експертів в англійській версії «Спутніка», пропагандистського порталу Кремля. Читайте також: «Іран хоче збільшити експорт нафти на 60%»
На Nord Stream 1 Копенгаген погодився без проблем. Це було в 2010 році, коли прем’єр-міністром РФ був Путін. Глава російського уряду тоді похвалив Данію за те, що вона першою дала згоду на прокладання трубопроводу по дну Балтійського моря.
