Найгучніша новина дня – це початок турецької військової операції проти курдів на північному заході Сирії. Турецька артилерія обстріляла кілька сіл в анклаві Афрін, який протягом усієї громадянської війни залишався порівняно спокійним і безпечним місцем. Анкара наполягає, що там окопалися терористи з Курдської робочої партії, проте їй ніхто особливо не вірить. Американці, наприклад, всі останні роки надавали військову, технічну та фінансову допомогу курдам, вважаючи їх головними своїми союзниками в цьому регіоні. Тепер же ці союзники зійшлися з Туреччиною – союзником США у НАТО. Держдепартамент вже застеріг Анкару від ескалації насильства проти курдів, однак турки зупинятися не мають наміру. За їхніми словами, «всі терористичні елементи в Афріні буде знищено». За обстрілами піде наземна операція, яка означає нову війну в і без того не наймирнішій Сирії. До речі, Дамаск уже оголосив, що за першої же нагоди збиватиме всі турецькі військові літаки в своєму небі.
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв сьогодні оголосив, що не проти прийняти у себе учасників переговорів щодо Донбасу,
причому його в цьому сенсі підтримує американський колега Дональд Трамп. На думку казахського лідера, Мінськ у якості майданчика для переговорів себе вже вичерпав, жодного руху на переговорах там немає. Білоруси, мабуть образившись, вже буркнули, що «можете переносити свої переговори хоч в Антарктиду». Я, чесно кажучи, думаю, що тут Лукашенко і його міньйони мають рацію: неважливо, де проводити переговори, важливі позиції сторін. А в цьому сенсі жодних поліпшень немає і не передбачається.
Угорці продовжують ображатися на Україну. За словами глави МЗС цієї країни Петера Сіярто, Будапешт буде щосили вставляти палки в колеса діалогу Україна-НАТО, поки Київ не прийме закон про освіту, який влаштовує етнічних угорців, які живуть в Закарпатті. Зараз вони, нагадаю, незадоволені істотним збільшенням частки української мови в шкільній освіті.
Ще один нещасний європейський політик – каталонський лідер Карлес Пучдемон – оголосив, що може керувати своєю країною віддалено – не виїжджаючи з Брюсселя. При цьому він сподівається на «найостанніші інформаційні технології». Думаю,
йдеться про щось на зразок скайпу. Судячи з усього, прихильники Пучдемона в каталонському парламенті переоберуть його прем'єр-міністром, тому йому і справді доведеться тижнями сидіти за комп'ютером. На батьківщину він повернутися не може, адже влада Іспанії загрожує йому там арештом і в'язницею. У Бельгії ж він може залишатися в повній безпеці. Напевно, це буде перший в історії прецедент, коли хтось керує своєю територією по скайпу.
Відмінна історія сталася в Канаді. Місцева дівчинка-мусульманка Хаула Номан поскаржилася матері, що по дорозі в школу якийсь білий чоловік ножицями порізав їй хіджаб. Мати розлютилася, звернулася до поліції. Інцидент потрапив у пресу, на нього відреагували всі канадські політики, включно з прем'єром Джастіна Трюдо. У країні почалися розмови про те, що расизм і ісламофобія прокралися і в Канаду, і що з цим терміново треба щось робити. Поліція поставилася до справи надзвичайно серйозно, на її розслідування кинули кращі сили. Через пару днів ці сили дійшли однозначного висновку: ніхто дівчинці хіджаб не різав, вона все це придумала.
Ймовірно, просто хотіла прогуляти школу. Всі, звісно, трохи причманіли. Ні дівчинка, ні її гнівна мама коментарів тепер не дають. Хоча раніше цілі прес-конференції скликали.
З не менш прекрасної Нової Зеландії прийшли куди більш оптимістичні новини. Місцева прем'єр-міністр 37-річна Джасінда Арден написала в фейсбуці, що в її родині скоро буде поповнення – вона вагітна. За її словами, дитина повинна народитися влітку. Після появи новонародженого Арден збирається на шість тижнів піти в декретну відпустку, під час якої її обов'язки виконуватиме віце-прем'єр Вінстон Пітерс. Від душі вітаю пані Арден з цими новинами і бажаю їй і майбутньому бебіку міцного здоров'я! (Обожнюю новини з Нової Зеландії, до речі).
Тим часом жителів Західної Європи можна привітати з офіційним Приходом Темряви. Через глобальну зміну клімату там різко скоротилася кількість сонячних днів – хмари, що дедалі активніше формуються в тропічній зоні Атлантичного океану, щільно закрили європейське небо. Наприклад, у Парижі в середньому в січні сонце світить 63 години. За дві третини цього місяця в 2018 році сонце там світило на небі лише 10 годин.
В Лілі – три години замість 61 належної. У Бордо – 10 замість 96 годин. Аналогічна ситуація простежується і в інших частинах континенту. До речі, за моїми спостереженнями, навіть у Києві сонця цієї зими було підозріло мало.
Особливо темно в ці дні над Румунією, де місцеві корупціонери внесли цілу купу законопроектів, які знищують принцип поділу влади і знімають кримінальну відповідальність за корупцію. Тепер в Бухаресті очікуються багатотисячні мітинги проти нововведень, так як румуни прекрасно бачать, що відсутність корупції дозволила вийти їхній країні на перше місце в ЄС за зростанням економіки. Однак місцеві корупціонери так просто не здадуться і прагнутимуть «нагріти» свій народ до кінця. Бажаю румунам пересаджати всіх своїх керівників, які намагаються затягти цю чудову країну назад, до корупційного болота.
