Журналіст з Горі Гога Апциаурі згадує події серпня 2008-го. Тоді почалася війна між РФ і Грузією, приводом для якої стала Південна Осетія. Рівно десять років тому, 8 серпня 2008 року, почалася війна між Грузією і Росією. В цей день, а точніше в ніч на 8-е, вночі 8-го, почалися активні бойові дії - РФ втрутилася в конфлікт між Грузією і Південною Осетією, ставши на бік останньої.
Згідно з версією, яку розтиражували проросійські ЗМІ, 8 серпня грузинські військові завдали удару по [столиці самопроголошеної республіки Південна Осетія] Цхінвалі. Грузинська ж сторона заявляє, що цьому передувала атака на грузинські села, яка велася бойовиками з південноосетинського боку.
В історію це протистояння також увійшло як п'ятиденна війна. Активні бойові дії тривали до 12 серпня. За цей час кількість загиблих в Грузії склала 408 осіб. Серед них - мирні жителі, військові, поліцейські.
Гога Апциаурі - кореспондент проекту Ехо Кавказу Радіо Свобода, що спеціалізується на висвітленні військових конфліктів, в 2008-му висвітлював події прямо з епіцентру подій - міста Горі. Горі розташований приблизно за 30 км від Цхінвалі.
Як починалася війна між Росією і Грузією десять років тому, Апциаурі згадує в інтерв'ю NV.ua.
Насправді, війна як така почалася раніше ніж 8 серпня. В кінці липня - на початку серпня 2008-го Грузію вже бомбили в районі Цхінвалі - йшло бомбування з осетинських сіл. Перші біженці і жертви з'явилися десь 5 серпня - це були люди з довколишніх грузинських сіл.
8 серпня бомбила місто вже російська авіація, але жертв у той день ще не було.
Найважчим днем для Горі стало 9 серпня, коли авіація РФ вже контролювала весь простір над містом і бомбила житлові корпуси. Наприклад, недалеко від Горі тоді розбомбили дві будівлі, від цього авіаудару загинули мирні жителі. Бомбили також [медичний] корпус, де знаходилася служба 03. Один лікар загинув, ще один отримав сильні травми.
Російська військова техніка патрулювала місто. До цього вони розграбували Горі
Крім авіації, в Горі зайшла й інша російська техніка. У центрі міста стріляли з ракетних установок Іскандер, використовували касетні бомби. 12 серпня 2008-го загинув голландський оператор Станіслаус Сторіманс, крім нього - багато мирних жителів.
Взагалі Горі був пошкоджений найбільше, там була і найбільша кількість жертв серед мирного населення - більше сотні осіб за весь час війни. А в цілому ж, за весь період військових дій у Грузії тоді загинули 408 осіб - це і мирні, і військові, і поліцейські.
Тоді в місті перебувала конкретна людина на ім'я В'ячеслав Борисов - генерал-майор російської армії, заступник командувача російським ВДВ.
[У 2001-му Борисова, що тоді займав пост командира дислокованої в Батумі 12-ї військової бази Групи російських військ на Закавказзі, російська преса називала "гарантом миру в Аджарії"].
Російські сили зайняли Горі, а Борисов проголосив себе комендантом міста. Я перебував у Горі в ті дні й бачив усе, що відбувалося, на власні очі. У Борисова часто брали інтерв'ю і питали, чому вони [російські військові] прийшли сюди. Він відповідав, мовляв, ви ж хотіли в НАТО, значить, отримаєте за це.
Сьогодні в Грузії є кілька політичних сил, які бажають якось дружити і домовлятися з Росією, але у них дуже маленький рейтинг
Більшість жителів втекли з міста - залишили його. Десь 5 тис осіб залишилися в Горі.
Телебачення не було, ніякої комунікації не було, по телефону було складно домовлятися. Ці люди щодня збиралися в центрі, під мерією, туди приходив Борисов і оголошував: "Сьогодні комендантська година о 22:00. Завтра - о 20:00 ". Російська військова техніка патрулювала місто. До цього вони розграбували Горі, винесли техніку, комп'ютери з будівель. Спершу це були північнокавказькі військові формування та російські, які їх підтримували, після з'явилася регулярна російська армія.
Чи були серед грузин люди, які підтримували Росію? Не сказав би. Проросійські настрої були дуже низькі, навіть зовсім незначні. У вересні 2008-го, коли активні бойові дії вже завершилися, люди вийшли на вулиці і створили живий ланцюг завдовжки в кілька кілометрів, вишикувавшись вздовж центральної магістралі. Вся Грузія вийшла проти російської окупації і проти війни.
Сьогодні в Грузії є кілька політичних сил, які бажають якось дружити і домовлятися з Росією, але у них дуже маленький рейтинг.
Десь з 15 серпня в Горі почали входити міжнародні громадські організації, привозили гуманітарну допомогу,
стало трохи легше. До цього було дуже важко - людей кинули буквально напризволяще.
22 серпня російські танки нарешті залишили Горі, але не пішли зовсім. Ще кілька місяців вони стояли в селах неподалік. В кінці року залишили цей район остаточно. Тоді була домовленість між [тодішнім президентом Росії Дмитром] Медведєвим і [тодішнім президентом Франції Ніколя] Саркозі про те, що російські і грузинські військові сили мали повернутися на ті позиції, де знаходилися до 7 серпня 2008-го. Однак російські війська не пішли за кавказький хребет, залишилися в Цхінвалі, там створили нову військову базу і розбудували десь два десятки військових містечок до окупаційної лінії, довжина якої 350 км в Горі. Вони поставили патруль, розставили паркани і розвісили колючий дріт на ділянці довжиною 52 км.
Зараз, через десять років, грузини все ще пам'ятають про це. [Вчора] 7 серпня в Тбілісі пройшла акція - під Посольство Росії вийшли небайдужі громадяни. Учасники цієї акції принесли колючий дріт як символ окупації. До речі, грала українська пісня "Я не здамся без бою" Океану Ельзи. Це був протест не тільки проти воєнних дій у самій Грузії. Це був протест проти дій РФ в цілому: на акції згадували і про Україну, де Росія також окупувала частину Донбасу і Крим.
