Наприкінці жовтня з’явилася інформація, що президент США Дональд Трамп та глава Кремля Володимир Путін зустрінуться 11 листопада в Парижі, де разом з десятками очільників інших держав візьмуть участь в заходах на честь 100-річчя завершення Першої світової війни.
Пізніше представники обох сторін заявили, що зустріч може і не відбутися через напружений графік багатостороннього заходу. Водночас очільник Білого дому повідомив, що із президентом РФ вони офіційно поспілкуються на саміті G20, що відбудеться 30 грудня в Агрентині.
Втім, остаточно скасування зустрічі Трампа та Путіна поки ніхто не підтвердив, натомість з’явилася інформація, що президенти нетривало поспілкуються «на ногах».
Тож про що можеть домовитися Трамп та Путін і яку роль запланували для Петра Порошенка, також запрошеного в ці дні до Парижа, «Вголос» запитав у експертів.
«Можливо Порошенка попросять почекати в коридорі, доки Росія та Америка вирішуватиме, який ворок винести Україні»
Григорій Перепелиця, український політолог, конфліктолог-міжнародник:
Росія фактично зруйнувала існуючий світовий порядок.
США і персонально Трамп зараз перебувають в стані розпачу. Загальна позиція, яка об’єднує Америку і Європу – це повернути Путіна до стратегічного партнерства і відновити діалог з ним, щоб відмовити від гібридної війни. Позиція Трампа всередині країни вже підірвана розслідуванням зв’язків його оточення з російськими спецслужбами, тому він зараз шукає компроміс в спілкування з главою Кремля. А той це прекрасно розуміє і користується випадком. Баланс сил, на жаль, переважає на боці РФ в цій зустрічі. Путін знову виставлятиме свої умови, диктуватиме США так, як це ми бачили на останній зустрічі в Гельсінкі – абсолютно провальній для Трампа.
Порошенка навряд чи запросили, щоб поспілкуватися з ним. Можливо Президента попросять почекати в коридорі, доки Росія та Америка вирішуватиме, який ворок винести Україні. Путін обов’язково зачепить тему виборів на окупованих територіях, дата яких вже є озвученою. І якщо буде сказано, що треба визнати результати тих голосувань – для «Владіміра» це буде повна політична перемога над нами.
Валентин Гладких, кандидат філософських наук,
експерт ГО «Слово і Діло»: Якщо й торкнуться проблем України, то розмовлятимуть про Мінські угоди, зокрема про демілітаризацію окупованих територій. Потрібно розуміти, що для США зараз головною темою є глобальна безпека, а які там справи в нас – то вже не надто актуально. Із Росією пов’язані скандали з хімічною, біологічною і бактеріологічною видами зброї, ні для кого вже не секрет, що Путін активно виробляє її у себе вдома. Тому в них і так буде багато тем для бесіди, окрім як про Україну. Трамп, звичайно, може всіх здивувати і знову почати лестити президенту РФ, але всі ми пам’ятаємо, як глава Білого дому «прогинався» перед Путіним, а потім «вмазав» йому санкціями. Тому хай розказує, який той величний, хай цілує йому все, що хоче, але потім, добре було б, якби зробив щось справді правильне.
«Звук, що йде з вуст нашого президента, не відзеркалює думки українців, і всі в Європі це розуміють»
Богдан Яременко, український дипломат і громадський діяч: Тема України буде присутньою хоча б тому, що через нас запровадили санкції. Є ще контекст «Північного потоку – 2»,
там теж наш з вами інтерес. Хоча Дональд Трамп й не великий любитель говорити про російську агресію в Україні, але, тим не менш, реалії політики такі, що обійти це питання неможливо.
Складається враження, що в міжособистісному спілкування Трамп «пасує» перед Путіним, вони десь однакові в плані характерів, але «правитель Кремля» більш агресивний, досвідчений, саме тому президент Америки у Гельсінкі й виглядав другим номером. Проте в реаліях політики – США явно є домінантом. Їхня позиція дуже чітка – потрібно тиснути на Росію.
Порошенка дійсно запросили, але є одна проблема.. Вона навіть не в тім, що інші можуть домовитися про щось за спиною України, а в тім, що ми говоримо кількома голосами. Той звук, що йде з вуст нашого президента не відзеркалює думки українців, і всі у Європі це розуміють. Порошенко в питаннях війни і миру наполягає на Мінських домовленостях, хоча переважна більшість громадян не вірять в таке. Гарант не пропонує реалістичного способу вирішення проблем, на які могли б погодитися на Заході, а нам треба переконати стратегічних партнерів. Країн у світі може стати трішки менше, або трішки більше, головне щоб у нас все залишалося стабільно.
