Австрійці рятують безпритульних тварин із інших країн – в тому числі з Білорусі та Росії. У самій Австрії зустріти бездомного кота чи собаку майже нереально. Усипляння тварин у цій країні можливе тільки в крайніх випадках, а якщо господар вижене вихованця з дому, то ризикує навіть потрапити за ґрати.
Ніна Вотапка, мешканка Відня, близько року тому побачила в інтернеті світлину одноокого бездомного кошеняти з російського Санкт-Петербурга, підібраного на вулиці.
«Я шукала дорогого кота – породи British silver tabby, такий собі кіт-«порш», а потім подумала: «Я що, божевільна? Краще я врятую когось!», – розповідає Ніна. – Чому не зробити щось хороше, щось краще, ніж купівля дорогого кота?»
Переправити кошеня до Відня допомогли австрійські зоозахисники. Ніна оплатила транспортні витрати.
Шлях собаки і кота: з Білорусі до Австрії
Процес відбувається у такий спосіб: коли тварина потрапляє в мінський притулок для тварин (його називають «усипальня», адже там практикується усипляння тварин, для яких не знайшли господарів), її щеплюють від сказу. Наступного дня місцеві волонтери фотографують тварин і викладають світлини в соцмережі.
Фото з описом німецькою мовою також публікують у фейсбук-групі австрійської волонтерської організації Animal Care Center Lisabona.
«Так ми шукаємо людей, готових узяти тварину в сім’ю або на тимчасове утримання, або в якийсь притулок. Зазвичай ми знаходимо нових господарів в Австрії або Німеччині», – говорить волонтер організації Алекс Фолон.
Коли з’являється хтось охочий взяти кота або собаку, тварину каструють (якщо дозволяє її вік), роблять щеплення, чіпують і збирають усі необхідні документи. Всі тварини переїжджають з Білорусі до Австрії цілком легально, розповідає Алекс.
На цю ж тему із досвіду України: «Як змінилось їхнє життя – історії людей, які забирають безпритульних тварин»
Важливо те, що волонтери організації приходять додому до охочих узяти кота або собаку – дивляться, чи умови дозволяють це зробити.
«Якщо тварина потрапляє безпосередньо до господаря, то частину витрат на підготовку і транспортування оплачує ця людина (наприклад, за кота – 120 євро), решту доплачуємо ми як організація», – пояснює Алекс.
Animal Care Center Lisabona існує за рахунок членських внесків,
пожертвувань і грошей, зароблених її волонтерами. У них, окрім зоозахисної волонтерської діяльності, є основна робота. Алекс каже, що 13-а і 14-а зарплати повністю йдуть на утримання тварин (в Австрії практикується виплата 14 зарплат на рік).
Ще одна важлива сфера діяльності організації, крім прилаштовування бездомних тварин з Білорусі в Європу, – акції з кастрації тварин у Кобрині (Брестська область у Білорусі).
«Це найгуманніший, з нашої точки зору, шлях вирішення проблеми бездомних собак і кішок», – говорить Алекс. Сам він родом із Кобрина, тому свою діяльність пов’язав із цим білоруським містом. На запитання, чому австрійці та німці беруть тварин із інших країн, зокрема, з Білорусі і Росії, Алекс відповідає: «Вони знають про те, як у цих країнах тварин присипляють і вбивають».
«Ми рятуємо тварин, тому що вважаємо це правильним»
Доріс із Штирії (федеральна земля на південному сході Австрії) займається хворими тваринами з Австрії та інших країн, лікує і доглядає за ними. Захворювання зазвичай дуже серйозні, як, наприклад, серцева недостатність, онкологія. Доріс розповідає,
що дала притулок 47 котам із Білорусі. Здоровим знайшли господарів, ті, кого не вдалося вилікувати, померли.
«У нашому з чоловіком будинку живуть понад 90 кішок. Усі вони – інваліди, старі і хворі. Маленьких кошенят зазвичай передаємо на утримання, щойно вони одужують. Так, ми 24 години на добу тут із нашими тваринами».
Інґо та Інґрід Клуґ із міста Ґрац узяли кота і кішку після того, як помер їхній собака.
«У притулку не виявилося кішок, яким не потрібен вільний вигул, і ми знайшли наших тварин в інтернеті, через Алекса Фолона. Вони були з Білорусі: кішка – з мінської «усипальні», кіт – просто з вулиці в Кобрині. Через два тижні ми змогли їх забрати».
Коти були в ідеальному стані, вони були чіповані, кастровані і мали всі документи, наголошує Інґо Клуґ.
Інґо розповідає, що є така практика, коли німці, австрійці їдуть у відпустку до Греції, Боснії, Албанії чи Румунії, де дуже багато здичавілих вуличних собак, і привозять тварин зі собою. «Мій друг привіз із Румунії шість собак і, звичайно ж, роздав їх друзям і знайомим. Усі вони зараз мають свій будинок», – додає Інґрід Клуґ.
Сабіна, бухгалтер і зоозахисниця з Верхньої Австрії, підтверджує, що в багатьох європейських країнах є проблема безпритульних тварин. Але в Австрії, Німеччині та Швейцарії на вулицях ви їх не побачите, принаймні,собак». Так, у нас можна зустріти диких котів у селі, але їх небагато. А в Хорватії, Румунії, Болгарії, Іспанії ситуація не дуже добра», – розповідає вона.
«Ви бачите, як я живу. Я звичайна людина. Я не знаю жодного зоозахисника в Австрії, який би щось заробляв на цьому. Це важливо, щоб люди розуміли, що ми – звичайні нормальні люди. Ми рятуємо тварин просто тому, що вважаємо це правильним», – говорить Сабіна.
Дивіться також: Хто відвідав марш за права тварин у Києві цього року – фото
Штраф або позбавлення волі до двох років
Найбільшим притулком для тварин в Австрії управляє Wiener Tierschutzverein – неурядова організація, яка існує з 1846 року. Притулок може прийняти близько 2000-2200 вихованців, зараз там близько 1100 тварин: домашніх і диких звірів, які потрапили в біду.
«Ми також приймаємо тварин з-за кордону – з партнерських притулків в Угорщині і Хорватії.
У нас є і тварини з Білорусі – це пілотний проект. Як ви, можливо, знаєте, в цих країнах все ще поширена практика вбивства безпритульних собак і кішок», – розповідає прес-секретар організації Олівер Байєр.
У притулку є тварини з Австрії: іноді їх привозить поліція або пожежники, також приносять люди, які з різних причин більше не можуть про них піклуватися. У цьому випадку вони платять притулкові певну суму на утримання вихованця. «Наш притулок не отримує грошей від держави, це трохи дивна ситуація, але факт у тому, що ми існуємо на пожертви», – говорить Олівер Байєр.
Байєр розповідає, що закон в Австрії передбачає штрафи, а також за жорстоке поводження з тваринами можуть позбавити волі до трьох років.
«Якщо людина вижене собаку з дому в мороз, то це також може загрожувати тюремним ув’язненням, адже тварина ризикує померти від холоду».
«Присипляти або іншим способом убивати безпритульних тварин чи домашніх вихованців в Австрії можна тільки в разі, коли тварина дуже-дуже хвора, і державний ветеринар дасть висновок, що страждання тварини надто великі», – пояснює прес-секретар притулку Wiener Tierschutzverein.
Олівер Байєр переконаний, що вирішити проблему з бездомними тваринами може допомогти їхня кастрація. «Звичайно, це коштує грошей. Але держава також має про це думати, – каже він. – Ми відчуваємо, що в деяких країнах, особливо в Східній Європі, чиновникам усе одно. І це велика проблема. Ми вважаємо, що вони відповідальні не тільки за людей, а й за тварин. Можливо, кращим способом вирішення проблеми безпритульних тварин є кастрація. Вбивство бездомних тварин – не наш шлях».
Оригінал публікації – на сайті «Настоящее время»
