Держави зобов'язані захищати свободу віросповідань і переконань, але при цьому вони не повинні допускати порушень права на вільне вираження думок. Про це заявив експерт ООН, висловивши стурбованість випадками широкого тлумачення законів про богохульство і суворих кримінальних покарань за висловлення думки про релігію. У зв'язку з цим він згадав інцидент із російською групою «Pussy Riot». «Випадки обмеження свободи вираження думок, у тому числі введення нових нормативних актів та інших заходів з боку державних установ і недержавних структур, чинять негативний вплив також і на свободу релігії або переконань у всьому світі», - заявив Спеціальний доповідач з питання про свободу релігії або переконань Ахмед Шахід, виступаючи на засіданні Ради з прав людини в Женеві. У доповіді, представленій на розгляд членів Ради, Спеціальний доповідач навів приклади обмежень свободи вираження думок, які найчастіше пов'язані з забезпеченням громадського порядку, боротьбою з богохульством і відступництвом, а також боротьбою з релігійною ворожнечею і екстремізмом.
Ахмед Шахід заявив, що майже в 70 державах світу діють закони проти богохульства, а в 30 державах існують нормативні акти, відповідно до яких людей карають за відступництво. У деяких державах їм загрожує смертна кара. Експерт ООН нагадав про палестинського поета Ашрафа Файяда, який був засуджений у Саудівській Аравії в 2015 році до смертної кари за віровідступництво. Після цього апеляційний суд замінив цей вирок на вісім років тюремного ув'язнення і 800 ударів батогом. Він був звинувачений у тому, що в своїх віршах проповідував атеїзм. «Файяд - це в'язень сумління, який перебуває у в'язниці виключно за мирне вираження своєї думки», - сказав експерт. Він навів приклад російської феміністської панк-рок групи «Pussy Riot», яка 21 лютого 2012 року в Храмі Христа Спасителя в Москві виконала пісню, яку визнали критикою влади. «Учасників групи заарештували і пред'явили їм звинувачення у кримінальному злочині - хуліганство», - нагадав експерт. Спеціальний доповідач також повідомив про вжиті у 2017 році поправки до Кримінального кодексу Непалу, криміналізує «образу релігійних почуттів» і перехід в іншу віру. Він підкреслив, що свобода віросповідання і свобода вираження думок тісно взаємопов'язані і підживлюють один одного, коли вони здійснюються в рамках, встановлених міжнародним правом. «Отже, там, де ми бачимо порушення одного права, ми, ймовірно, побачимо, що готується ґрунт для порушення іншого», - заявив експерт.
