Ганнес Штайн розповідає про те, що Роберт Мюллер не станем рятівником американської республіки. Його звіт дає нам повне розуміння про американського президента та його контакти з Росією. Не потрібно доводити спроби росіян вплинути на результат президентських виборів в США. Роберт Мюллер взявся це довести або спростувати. Не ясно також чому Владімір Путін віддав перевагу республіканцю а не демократу. І з цього місця починається спекуляції. Чи дійсно Путін допоміг отримати владу Дональду Трампу? Що може їх поєднувати? Може він винен йому грошей? Чи може справа в спільності ідеологій? Кажучи прямо всім цим займався Роберт Мюллер. Як виявилося нині, всі ці теорії змову мають мало спільного з реальністю. Він не знайшов юридичних доказів вищеозначених підозр. Деякі американські ліво-ліберали вважали Мюллера за такого собі Рятівника Нації, який на їх думку, повинен був підтвердити їхні побоювання. Не вийшло. Він –високопрофесійний державний службовець, який просто якісно зробив свою роботу. Тож такого повороту як з Річардом Ніксоном не вийшло. Інформація про мутні напівлегальні справи Дональда Трампа не стала політичною сенсацією глобального масштабу.
Очевидно, що боротьба за американську демократію продовжується. І як би хто не ставився до ексцентричного Трампа все ж він очолює найпотужнішу країну світу.
Анерозе Таширо розповідає про спокусу позбутися величезних боргів. Державна заборгованість Японії досягла 250% від ВВП, але прем’єр залишається спокійним. Величезні борги держави раніше вважалися серйозним знаком економічного занепаду, але нині це поняття суттєво змінилося. Завдяки сучасній теорії грошей. Виходячи з чисто економічної точки зору, японська економіка повинна давно була стати жертвою гіперінфляції. Принаймні якщо для оцінки взяти економічні закони Кармен Рейнхарт та Кеннета Рогоффа. Ці економісти стверджують, що коли об’єм державних боргів перевалює за 90% від ВВП то економічний крах дуже близько. Але сучасна теорія грошей все це спростовує. Ба навіть більше, ця теорія можна зіграти вирішальну роль на наступних виборах в США. В ній говориться, що американці можуть надрукувати гроші, щоб оплатити борги. Єдина умова: центральний банк повинен потурбуватися про те, що відсотки залишалися нижчими ніж ставка зростання місцевого ВВП. Це звучить просто. Приватну та державну заборгованість не можна порівнювати. Так описує економічні закони ця теорія. Тому так і вийшло, що надзвичайно високий об’єм боргів не став причиною економічного занепаду Японії. Республіканці теж планують спробувати довіритися цій теорії. Дональд Трамп хоче взятися за зменшення американського державного боргу. Але не все так просто у випадку Японії. Цій країні конче необхідно змінювати свою залежність від США. І для цього доведеться залучати інші більш гнучкіші економічні теорії. Хоча використання попередньої макроекономічної теорії дозволило японцям збільшити витрати на оборону. З огляду на агресивну політику Китаю це більш ніж необхідно.
