Філіп Фрітц розповідає про китайську атаку на Європу. Пекін підходить до справ на континенті по-різному. Зараз в Європі існує 3000-км зона держав, тісно пов’язаних з КНР. Вони вже відіграють особливу роль. Вже очевидним є той факт, що Піднебесна намагається сконцентрувати свій вплив на різні частини світу. Звичайно, що особливу зацікавленість викликає Європейський Союз. Зовсім недавно виникнув шпигунський скандал з китайською компанією Huawei в Польщі. Це не нова історія, адже навіть в комуністичній Польщі у відносинах з Китаєм з’являлися подібні історії. Але сьогодні ця країна вже член НАТО та ЄС. До речі, лідер Альянсу - США зараз веде торговельну війну саме з Китаєм. І американці схвалили такі кроки польської влади. Вашингтон як ніхто інший розуміє плани Пекіна здійснювати вплив на ліберальний Захід. Китай намагається створити в Європі “Новий шовковий шлях”. З 2012 року Пекін веде переговори з 17 країнами Європи відносно посиленого економічного співробітництва. Китаю, за нинішньою моделлю розвитку, постійно потрібні технології та ноу-хау. Зараз Пекін,
за допомогою величезних інвестицій, намагається зменшити вплив США, Німеччини та Франції в ЄС. Прямо кажучи, китайці закачують мільярди грошей, фінансуючи потужні інфраструктурні проекти в різних країнах Центрально-європейського регіону. Польща як потужний гравець отримувала велику порцію уваги з Піднебесної. Але коли стало зрозуміло, що гроші не змогли забезпечити геополітичної лояльності Варшави, то рівень інвестицій суттєво впав. Польща залишилася вірною своєму геополітичному вектору. Пекін зрозумів це і переключив увагу на інші країни. Китай не зупиняється у своєму прагненні. Це відбувається, більшою мірою, через невизначеність Німеччини в реакції на неприховану експансію Пекіну. Берліну потрібно звернути на це достатню увагу.
Герхард Хегманн пише про вибух російської новітньої ракети. Російська ракета “Буревестник”, яку в НАТО називають Skyfall вважається новою загрозою для Заходу. Але зараз вона знищена вибухом. Нещодавно ця зброя перестала бути великою таємницею. Раніше Владімір Путін хизувався цією розробкою на весь світ. Нібито, ці ракети можуть нести ядерну боєголовку,
при цьому рухаються за допомогою ядерного двигуна і можуть долетіти в будь-яку точку світу, залишаючись непоміченими. При тестуванні цієї ракети відбувся вибух, про який росіяни спочатку мовчали, але інформація, певними частинами, почала проникати до світу. Кремль, до останнього моменту, намагався приховати інцидент. Під тиском зовнішніх обставин “Росатом” зізнався, що таки стався вибух та є жертви. Ця зброя належить до новітніх розробок, що дозволяє західним військовим експертам говорити про початок гонки озброєнь. Для Заходу це тривожний дзвінок. На думку добре обізнаних експертів, росіяни використовують свій великий досвід роботи з невеликими ядерними реакторами (“Топаз”) в супутниках для керування своїми системами крилатих ракет. Власне базуючись на цьому досвіді вони хочуть збільшити потужність ядерних реакторів. І такі двигуни можуть забезпечити потрібну відстань у 20 000 км, яка дозволить доставити ракету в будь-яку точку світу. Політ на низькій висоті дійсно робить цю ракету майже невловимою для сучасних радарів. До речі, такі проекти не нові, цим займалися як США так і СРСР в роки “Холодної війни”. Тоді жодна з країн не змогла створити такий двигун. Але хто сказав, що спроби припинилися? Очевидно, що нинішня аварія - це наслідок поновлення роботи в цьому напрямку. Росіяни поки що зазнали невдачі.
