Прихильники незалежності розраховують збільшити рівень життя у Бугенвілі за рахунок повторного відкриття рудника Пангуна з одними з найбільших у світі запасами міді. Але до того, як це станеться, Бугенвіль може опинитися під впливом Китаю, що турбує західні країни. Є також побоювання, що боротьба за незалежність може перерости у громадянську війну.НВ розповідає про шанси появи на планеті нової держави. Що таке Бугенвіль Бугенвіль — це один з островів у південній частині Тихого океану, найбільший у групі Соломонових островів. Він є автономною частиною Папуа-Нової Гвінеї. На острові проживає приблизно 250 тисяч людей. Острів названий на честь першого представника західних країн, який його відвідав у 1768 році - француза Луї-Антуана де Бугенвіля. Бугенвіль — вулканічний острів, Bloomberg зазначає, що його розміри приблизно рівні розмірам Ямайки. Місцеві жителі навколо прапора Бугенвіля / Фото: REUTERS / Melvin Levongo / File Photo В кінці XIX століття Бугенвіль став частиною німецької Нової Гвінеї за угодою з англійцями, які створили власний протекторат на інших Соломонових островах.
Читайте також: Біля берегів Папуа-Нової Гвінеї знайшли зниклу більше ста років тому австралійську субмарину Після Першої світової війни Бугенвілем керувала Австралія, за винятком періоду японської окупації під час Другої світової війни. У 1975 році після того, як Папуа-Нова Гвінея стала незалежною, Бугенвіль увійшов до її складу. Люди з Бугенвіля давно заявляють про свої етнічні та культурні відмінності від людей з острова Нова Гвінея, розташованого за 900 км. Рух за незалежність Бугенвіля існував ще під час проголошення незалежності Папуа-Новій Гвінеї, але тоді він не привернув уваги світової спільноти. Чому у Бугенвілі провели референдум з питанням про незалежність У 1988 році в Бугенвілі почалися масштабні протести проти мідного рудника Пангуна, який належав австралійцям. Місцеві жителі були незадоволені, що рудник завдає шкоди навколишньому середовищу, а вони при цьому не отримують достатньої компенсації. Місцеві жителі стоять у черзі, щоб проголосувати на референдумі / Фото: Jeremy Miller / Bougainville Referendum Commission / Handout via REUTERS Протести переросли в десятирічну війну з урядовою армією Папуа-Нової Гвінеї,
в ході якої загинуло близько 20 тисяч людей. Під час бойових дій рудник був законсервований і залишається закритим. У 2001 році було укладено мирну угоду, яка передбачала створення єдиного у країні провінційного законодавчого органу та автономного уряду Бугенвіля. Угода також передбачала проведення референдуму з питанням про незалежність, який і відбувся з 23 листопада по 6 грудня 2019 року. Як проходив референдум Комісія з проведення референдуму у Бугенвілі повідомила, що всього в ньому взяли участь 181 тис. людей, 176 тис. з яких проголосували за незалежність. Близько 3 тисяч людей вибрали альтернативний варіант — більшу автономію у складі Папуа-Нової Гвінеї. Місцеві мешканки на ринку міста Бука - столиці Бугенвіля / Фото: Bougainville Referendum Commission / Jeremy Miller / Handout via REUTERS Уряд Папуа-Нової Гвінеї був розчарований результатом голосування, оскільки розраховував на збереження статус-кво. Зараз економіка Бугенвіля залежить від центрального уряду, а ВВП складає $1100 на душу населення. Читайте також: Папуа-Нова Гвінея застрягла у Середньовіччі:
Щорічно тут страчують за звинуваченням у чаклунстві сотні жінок і чоловіків Прем'єр-міністр Папуа-Нової Гвінеї Джеймс Марапе заявляв, що хотів би «зберегти єдність» країни, він також побоюється, що інші провінції теж зажадають незалежності. Проте він погодився частково профінансувати проведення референдум, як пише South China Morning Post, спільно з США, Австралією, Новою Зеландією та Японією. Чи стане Бугенвіль незалежним Прихильники незалежності Бугенвіля розраховують знову відкрити рудник Пангуна. За оцінками Bougainville Copper Ltd, ресурс рудника оцінюється у 5,3 мільйона метричних тонн міді (це одні з найбільших запасів міді у світі) і 19,3 мільйона унцій золота. Сьогодні ці запаси оцінюються приблизно у $60 млрд. Голова Комісії з референдуму в Бугенвілі та екс-прем'єр Ірландії Берті Агерн (в центрі) тримає документ з результатами референдуму. Зліва від нього президент Бугенвіля доктор Джон Моміс, справа - міністр Папуа-Нової Гвінеї у справах Бугенвіля Пука Тему / Фото: Bougainville Referendum Commission / Jeremy Miller / Handout via REUTERS Західні країни стурбовані тим, що незалежність Бугенвіля може посилити позиції Китаю в регіоні. Китай претендував на те, щоб фінансувати референдум. Однак щоб Бугенвіль став незалежним, парламент Папуа-Новій Гвінеї ще повинен прийняти відповідний закон, чого найближчим часом, імовірно, не відбудеться. Існують побоювання, що багато бугенвільців, особливо в ізольованих районах, вважають, що результати референдуму автоматично означають швидке формування їхньої держави. Якщо парламент Папуа-Новій Гвінеї не підтримає це рішення найближчим часом, вони можуть спробувати проголосити незалежність в односторонньому порядку. У найгіршому випадку це може призвести до нової громадянської війни і нестабільності в усьому регіоні.
