Невдовзі після нападу ісламської організації "Аль-Каїди" на Вежі-близнюки 11 вересня 2001 року, американці почали використовувати для отримання потрібної інформації від підозрюваних у тероризмі "посилені технології допиту".
На практиці, однак, вони були ні чим іншим, як катуваннями. Ув'язнений Гуантанамо, який одним із перших зіткнувся з методикою ЦРУ, зобразив практики, яким його піддавали, у серії малюнків.
Детальніше про це читайте у матеріалі.
Посилені технології допиту
Теракти 11 вересня 2001 року назавжди змінили Америкую Атака забрала життя 2733 людей і спровокував масштабну боротьбу США з тероризмом. Після них адміністрація Джорджа Буша вирішила трактувати терористичні напади як "акти війни", а не звичайні злочини.
Однак захоплених за підозрою у причетності до цих нападів було вирішено класифікувати не як військовополонених, а як «арештованих». Таким чином вони позбавлялися захисту Женевської конвенції та будь-якого іншого національного або воєнного законодавства.
17 вересня 2001 року президент Джордж Буш підписав досі засекречену директиву, що дала ЦРУ змогу ув'язнювати підозрюваних та допитувати "арештованих" за допомогою практик "посилених технологій допиту".
Програма ЦРУ діяла до 2009 року (її скасував після початку свого президентства Барак Обама). У її межах було допитано 119 осіб – 26 з них були затримані помилково.
Одним з перших арештованих став Абу Зубайда (cправжнє ім'я – Заїн аль-Абідін Мухаммад Хусайн). Його було захоплено 2002 року після стрілянини у пакистанському Файсалабаді. Американці помилково вважали, що він був одним з провідних діячів "Аль-Каїди".
Спершу чоловіка допитали представники ФБР, а потім його доправили до таємної в'язниці у Таїланді (подібні секретні в'язниці ще називають "чорними місцями"). У подібних місцях Зубайду утримували протягом майже чотирьох років, перш ніж перевели до американської в'язниці Гуантанамо на Кубі. Йому досі не висунуто жодних звинувачень.
Минулого тижня адвокат Зубайди, Марк Денбо, разом з колегами з Університету Сетон-Холлу випустив книгу під назвою "Як Америка катує", до якої увійшли малюнки самого Зубайди з зображенням жорстоких методів, якими його катували.
Катування водою
На цьому малюнку в'язень зображає себе оголеним протягом симуляції утоплення. Він не може поворухнутися,
а на його вкриту тканиною голову ллють воду.
На автопортреті також видно випадаючий шарнір, що утримує голову в'язня, та ремені, що утримують його поранене стегно.
У свідченнях, наданих ув'язненим своєму адвокату 2008 року, зазначається, що його піддавали цьому методу тортур 83 рази.
"Вони продовжували лити воду, концентруючись на моєму носі та роті, доти, доки я не відчував, наче насправді тону, а мої груди готові були вибухнути через брак кисню", – зазначив Зубайда.
Утримування у позиціях стресу
Свідчення ув’язнених у різних «чорних місцях» різняться щодо того, як саме використовується цей метод. У своїй ілюстрації Зубайда зображає себе оголеним та прикутим ланцюгами на зап’ястях до балки над його головою, через що він змушений стояти навшпиньки.
Адвокати чоловіки зазначають, що коли проти нього було використано цей метод, він досі одужував від поранення у стегно, тож був змушений балансувати на одній нозі.
"Години минали, а я усе стояв у цій позиції. Мої руки були прикуті до балок, розташованих вище", – розповів Зубайда своїм адвокатам.
Коли деякі охоронці "помітили,
якого кольору були його руки", вони перемістили його у крісло і допит продовжився.
"Холод, голод, брак сну та сильна блювота. Я не знав, чи було спричинене останнє холодом, їжею, або шумом", – казав Зубайда. (ЦРУ часто переводило своїх в’язнів на рідкі дієти, щоб посилити "усвідомлення безпорадності").
Приковування коротким ланцюгом
На одному з малюнків Зубайда також зобразив себе у мішку, прикутим у позі ембріона та прив’язаним ланцюгом до ґратів, щоб обмежити рух.
Джей С. Бабі, колишній помічник генерального прокурора США, який підписав контраверсійний "Меморандум катувань", що узаконив використання посилених технологій допиту у серпні 2002 року, зробив у документі своєрідну примітку.
"Спостерігаючи за Зубайдою в полоні, ви можете побачити,, що він видається досить гнучким, попри рану на стегні", – зазначив він.
Він також написав у дозволі, адресованому виконуючому обов'язки генерального радника ЦРУ Джону А. Ріццо, що "ці пози не створені для того, щоб викликати біль, пов'язаний з перекручуваннями або скручуваннями тіла".
Биття головою об стіну
А на іншому малюнку,
який Зубайда передав з Гуантанамо, зображено, як один з охоронців б'є його головою об стіну.
"Він продовжував бити мене об стіну", – розповів в'язень. Він також додав, що через це він на кілька моментів навіть втрачав зір.
З кожним ударом він падав на підлогу, проте згодом його знову піднімали на ноги за допомогою запакованого в пластик рушника на шиї.
Джеймс Мітчел, колишній психолог ЦРУ, який розробив методи зі своїм колегою, Джоном Брюсом Джессеном, зазначив 2017 року, що використання цього методу мало на меті зробити в'язня розгубленим та "сколихнути" внутрішнє вухо.
"Якщо це боляче – ви робите це неправильно", - зазначив він.
Утримання у великій коробці
На цьому малюнку Зубайду зображено з поголеним обличчям та без одягу. Він прикутий таким чином, щоб не міг встати, і змушений сидіти на відрі, що одночасно слугує туалетом.
"Я опинився у цілковитій темряві. Єдине місце, де я міг сидіти – зверху на відрі, бо приміщення було дуже невеликим", – описав цей метод допиту Зубайда.
За його словами, коли він уперше побачив таку коробку, охоронці в'язниці перевертали її у вертикальне положення,
і чоловік у чорному вбранні і військовому однострої сказав, що відтепер це буде його дім.
Примітно, що на більшості малюнків Зубайда зображає себе з обома очима. Натомість на фото з в'язниці Гуантанамо він має пов'язку на очах – після операції з вирізання пошкодженого ока.
Утримання у "собацій будці"
Маленька коробка для ув'язнення була набагато меншою від великої і, за словами Зубайди, нагадувала "собачу будку" та "була дуже болючою".
"Щойно вони зачиняли мене усередині – я робив усе можливе для того, щоб сісти, проте усе було марно: коробка була занадто малою. Я намагався скрутитися, проте й це було дарма, бо вона була дуже тісною", – розповів він.
Ув'язнений не міг поворухнутися та був змушений лежати у позі ембріона протягом «численних годин», що спричиняло скорочення м'язів.
"Дуже сильний біль змушував мене підсвідомо кричати", – сказав Зубайда.
Депривація сну
Ще одним методом допиту, який використовувало ЦРУ, було "горизонтальне позбавлення сну", що включало у себе приковування в'язня до землі у такій болісній позі, що спати було неможливо.
ЦРУ виправдовувало застосування техніки позбавлення сну тим,
що це "фокусувало увагу ув'язненого на дійсності, а не на ідеологічних цілях".
Схваливши цю та інші «техніки» допиту у серпні 2002 року, Джей С. Бабі, колишній помічник генерального прокурора США, писав, що ЦРУ не буде піддавати Зубайду недосипанню більше, ніж протягом 11 діб за раз.
Натомість у праці дослідників Сетон-Холлу зазначається, що Зубайді не давали спати "протягом двох або трьох тижнів, якщо не більше".
"Здавалося, що це триває вічність. Я засинав навіть попри те, що охоронець виливав на мене воду", – казав він адвокатам.
Атака 11 вересня 2001 року не лише забрала тисячі життів, а й докорінно змінила панораму Нью-Йорка - два літаки "Боїнг-767" врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, і будівлі завалилися. До роковин трагедії ТСН.ua зібрав світлини, які показують місто до та після теракту. Детальніше у нашому матеріалі.
