Естонія вимагає від Росії повернутися до кордонів, які зафіксовані у Тартуському мирному договорі 1920 року. Спікер парламенту країни Хенн Піллуаас у новорічному зверненні
до естонців нагадав про ці територіальні претензії.
У зверненні, текст якого опублікований на сайті
парламенту, Піллуаас зазначив, що 2 лютого виповнюється 100 років від дня підписання Тартуського договору. Відповідно до цього документа, Росія визнала Естонію і було встановлено
естонсько-російський кордон.
До Естонії, окрім земель на захід від річки Нарва, відійшли також:
новостворена волость Нарва — включала населену іжорою та інгерманландцями територію на правому березі річки Нарва, так звану Естонську Інгерманландію (нині у складі
Кінгісеппського району Ленінградської області);
новостворені волості Козе (згодом перейменована на Пійрі) та Скарятіне (згодом — Райа) — населене етнічними росіянами правобережжя Нарви від гирла річки Щучка
до Чудського озера (нині у складі Сланцевського району Ленінградської області);
Печорський край (нині Печорський район Псковської області Росії).
Піллуас відзначив у зверненні, що після відновлення незалежності всі країни визнали Естонію правонаступником Естонської Республіки в усіх її проявах, включаючи державний кордон.
Тартуський мирний договір все ще знаходиться в реєстрі діючих міжнародних договорів ООН, — додав спікер парламенту.
У 1940 році, після того як країна увійшла до складу СРСР, зазначені в Тартуському договорі території відійшли до РРФСР. МЗС РФ раніше заявляло, що цей документ
анульовано після входження Естонії до складу СРСР.
У 2005 році естонсько-російський кордон узгодили після 11 років переговорів. У лютому 2014 року договір підписали глави МЗС, але він не ратифіковано у парламентах. Консервативна
партія Естонії вважає, що кордон повинен проходити відповідно до Тартуського договору.
