Зокрема, лідер Російської Федерації запропонував офіційно закріпити пріоритет Конституції країни над міжнародними законами і договорами, а також передати Держдумі частину повноважень глави держави. На думку Путіна, Держдума має самостійно затверджувати кандидатуру прем'єр-міністра та всіх віце-прем'єрів і федеральних міністрів, кандидатури яких буде вносити президент. За президентом РФ має залишитися право усувати прем'єр-міністра, його заступників та інших міністрів і право керівництва збройними силами та силовими відомствами. Читайте також:
Путін влаштував переворот. Уряд РФ йде у відставку — реакція соцмереж Володимир Путін також вимагав провести «народне голосування» щодо даного пакету поправок. Повідомляється, що Дмитру Медведєву російський президент запропонував пост заступника голови Ради безпеки. А новим прем'єр-міністром РФ стане нинішній глава податкової служби Росії Михайло Мішустін. Лише деякі російські опозиційні медіа розібралися в майбутніх змінах основного державного закону РФ і спрогнозували їхні можливі наслідки. НВ наводить основні фрагменти з найбільш цікавих матеріалів незалежних від Кремля ЗМІ Росії.
Медуза. Володимир Путін почав транзит влади в Росії. Схоже, він піде за моделлю Казахстану Парламент стане сильніше, але парламентської республіки в Росії не буде. Політолог Олексій Макаркін вважає, що розширення повноважень Держдуми зробить Росію парламентською республікою. «Суперпрезидентська республіка перетворюється на просто президентську», — вважає він. Джерело, близьке до адміністрації президента і знайоме з ходом обговорення реформи, впевнене, що реального посилення ролі Держдуми взагалі не відбудеться, а коло якихось рішень, у тому числі й фінансових, може піти до Держради. Політолог Кирило Рогов вважає, що зі змісту послання випливає, що поки в Кремлі «відкинуто ідею подовження повноважень президента за сценарієм, який був популярний у країнах СНД і Середньої Азії, коли президент перебуває при владі безстроково — переобирається і переобирається». Читайте також: Борис Херсонський Як оцінювати останні події в Росії «Відмова сталася на користь моделі перерозподілу повноважень між органами влади. Є ідея, що частина повноважень переходить до Думи,
Ради Федерації і, можливо, Держради», — пояснює він. Однак, на думку Рогова, така схема працює за однопартійної диктатури, яка триває кілька десятиліть. Схема, запропонована Путіним, суперечить вибудуваній ним же самим персоналістській моделі влади. Держрада стане впливовим конституційним органом. Ймовірно, після відходу з поста президента її очолить сам Путін. За словами джерела, близького до адміністрації президента, для наділення Держради великим статусом і повноваженнями потрібно не тільки посилення ролі Держради, але і нова схема призначення голови — зараз цей пост займає президент. Співрозмовник Медузи також підкреслив, що глава ради «не буде головнішим за президента, чинний глава держави не планує зберігати всю повноту влади, але впливати на процеси хоче». У свою чергу, Григорій Голосов називає нову роль Держради «однією з найбільш істотних» змін і, навпаки, вважає, що це може стати проблемою. «Небезпечно, якщо в Конституції буде пункт про Держраду без зазначення конкретних повноважень. В цьому випадку конституційним законом можна приписати новому органу будь-які повноваження,
які дозволять Володимиру Путіну зберігати реальну владу», — вважає Голосов. Також політолог Олексій Макаркін не виключає, що Путін може отримати статусну роль — наприклад, голови правлячої партії. Новий президент не зможе, як Путін, правити більше двох термінів. Слово «поспіль», найімовірніше, приберуть з Конституції. На думку Олексія Макаркіна, Путін виступає за скасування уточнення про терміни «поспіль». «Це чітке обмеження терміну роботи його наступника, хто б ним не був. Наступник пропрацює в крайньому разі 12 років і не залишить місцеблюстителя, як це зробив Путін», — зазначає політолог. Щоб стати президентом, потрібно буде безперервно прожити в Росії 25 років. Це міра проти Ходорковського а також, можливо, Навального — і кого завгодно. «Невгодного кандидата і так не допустять до виборів, але зараз причини формалізують — раптом за наступного президента ситуація зміниться. А тут обмеження будуть формалізовані, та ще й закріплені результатами народного голосування», — вважає Олексій Макаркін. Єдине питання — як саме влада збирається доводити факт наявності іноземного ВНЖ.
Зараз, згідно із законом, громадяни повинні повідомляти про нього самі — під загрозою адміністративної та кримінальної відповідальності. У росіян буде менше можливостей апелювати до міжнародного права. Колишня суддя Конституційного суду Тамара Морщакова зазначає, що пріоритет російського права і так вже закладено в законодавстві — і тільки стаття 17 передбачає верховенство міжнародних прав у правах і свободах людини. «Та стаття не може бути змінена через поправки, тому що знаходиться у другому розділі — для цього потрібно було б прийняття нової Конституції», — стверджує вона. Росія буде дуже схожа на Казахстан. На думку Григорія Голосова, казахський сценарій (у березні 2019 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв залишив пост, проте фактично лишився при владі. Крім того, столицю Казахстану Астану перейменували на Нурсултан — ред.) може виявитися актуальним для російської влади. «Путін не обов’язково може піти до Держради — це може бути і Рада безпеки. Думаю, він ще не вирішив. Існує таке поняття — „вето-гравець“, який може призупинити якесь рішення,
або прийняття рішення неможливе без узгодження з ним. Путін має намір грати цю роль», — міркує експерт. Однак на думку фахівця з Центральної Азії Аркадія Дубнова, в Росії «навряд чи можливі такі тертя»: «Природа нашої еліти така, що вона лягає під господаря одномоментно і стопудово. Доти, доки вона буде розуміти, що лев ще геть не постарів». Білорусь ще можуть приєднати. Але навряд чи. Кирило Рогов думає, що переформатування системи російської влади не виключає можливу інтеграцію з Білоруссю в подальшому: «білоруський сценарій можуть вбудувати в цю схему». Але Григорій Голосов, навпаки, впевнений, що після заяв Лукашенка про збереження суверенітету це майже неможливо. «Саме тому проблему-2024 стали вирішувати внутрішньополітичними методами», — зробив висновок Голосов. BBC Русская служба. Путін запропонував поправки до Конституції. Пояснюємо, що зміниться Через 12 років Володимир Путін, що неодноразово обіцяв не змінювати Конституцію, виступив з новими ініціативами. Для [прийняття пакету змін] російський лідер запропонував вдатися до «народного голосування»,
з чого політологи зробили висновок, що поправки можуть торкнутися «недоторканних» розділів. Суть процедури «народного голосування» влада поки не пояснила. Бажання президента вдатися до «народного голосування», а не оголошувати референдум, може пояснюватися тим, що для визнання референдуму таким, що відбувся, потрібна 50-відсоткова явка. Що ж пропонує Путін? Конституція повинна мати пріоритет над міжнародним правом. Як зазначає один з авторів російської Конституції Віктор Шейніс, принципи міжнародного права є частиною правової системи Росії. «Щоб змінювати цю статтю, необхідний референдум. З одного боку, він необхідний, але можна підвести такий зміст, щоб він не був потрібний, треба лише попросити Зорькіна (голову Конституційного суду — BBC)», — стверджує Шейніс. Читайте також: Андрій Зубов Палацовий переворот в РФ став реальнішим Екс-суддя Конституційного суду РФ Тамара Морщакова передбачає, що сферу конституційних прав і свобод порушено в результаті коригувань основного закону все ж не буде. Президент міг говорити про те,
що «суверенітет не може бути обмежено міжнародними угодами», вважає вона: «Тим паче що слово „суверенітет“прозвучало в його посланні багато разів». На питання, навіщо владі потрібно «народне голосування», експерт відповідає, що це робиться для того, щоб «отримати відчуття народної підтримки». Це не юридичне, а політичне питання, питання соціальних настроїв, — каже Тамара Морщакова. — Мої юридичні мізки інакше не можуть це інтерпретувати. Якщо не збираються порушувати те, що не можна порушувати". Держдума буде затверджувати кандидатуру голови уряду і схвалювати кандидатури віце-прем'єрів і федеральних міністрів. На думку політтехнолога Аббаса Галлямова, розширення повноважень Держдуми може означати, що Путін бачить себе в майбутньому спікером Держдуми: «Схема може бути такою: він призначає наступника, сам стає спікером, прем'єр узгоджений». Один з авторів російської Конституції 1993 року Віктор Шейніс вважає інакше: «Щоб щось змінити, потрібна реальна політична конкуренція, а те, що запропоновано, її не передбачає, а передбачає біг на паперовому полі».
На думку доктора юридичних наук, експерта в галузі конституційного права Олени Лук’янової, поправки про розширення повноважень парламенту «абсолютно міфічні»: «Дума не погоджує, а затверджує прем'єра — пограли словами. Реальних повноважень у парламенту, крім як затверджувати і погоджувати, не з’явиться. Буде ручним собачкою». «Перепис осілості» для кандидатів у президенти. У нинішньому варіанті конституції РФ обумовляється, що потенційний кандидат повинен жити в країні не менше десяти років. Жодного практичного значення ця пропозиція поки явно не має, вважає професор ВШЕ Ілля Шаблинський. Проблема того, що потрібно проживати в Росії протягом 25 років, ще жодного разу не стояла перед жодним кандидатом в президенти Росії. «Автори конституції виходили з більш широкого історичного контексту, [коли писали, що кандидату в президенти потрібно проживати в Росії не менше 10 років], — говорить він. — Вони пам’ятали, що Солженіцина насильно випхали з країни, що сотні гідних і талановитих людей вигнали з СРСР, і в кінці 80-х — початку 90-х вони тільки поверталися.
Чи означало це, що їх треба було позбавити права балотуватися на вищі державні пости?» Шаблинський вважає, що пропонуючи таку поправку, Путін міг думати про Михайла Ходорковського, колишнього акціонера ЮКОСа, який був засуджений, відсидів у в’язниці більше десяти років і виїхав з Росії до Великої Британії після помилування. «Але це не дуже гідно — підганяти норми Конституції під якісь кон’юнктурні політичні міркування. Це негарно», — говорить експерт. Посилення ролі державної ради. Більшістю політологів ця ініціатива розглядається як один з варіантів для «транзиту влади» в 2024 році, коли Путін більше не зможе обіймати президентський пост. Політолог Аббас Галямов вважає, що президент за допомогою поправок до Конституції вирішує два завдання: «З одного боку, він демонструє суспільству, що будуть зміни, оскільки зростає запит на демократію і відмову від авторитаризму. Це завдання політичне та піарівське, він демонструє суспільству, що він задовольняє його запит. Друге завдання — забезпечення власного політичного майбутнього. На політику він дивиться через саме цю призму і всі його пропозиції потрібно розглядати в контексті його власних інтересів».
Колишній генпрокурор Юрій Скуратов сказав Бі-бі-сі, що запропоновані Путіним поправки спрямовані на приведення Росії в «напівпрезидентську республіку» за формою правління. Проте залишається питання з функціями Держради: «Йому буде складно знайти нішу. Можливо, він отримає функції за рахунок президентських повноважень. Судячи з усього, Володимир Володимирович у 2024 році планує йти». Закріплення в Конституції зв’язку між МРОТ і прожитковим мінімумом. Така норма вже є в законодавстві, але тепер потрібно перенести її в конституцію, зазначає Путін. Професор МГУ Наталія Зубаревич вважає, що законодавчо пенсії і так повинні індексувати, проте на практиці це відбувається не завжди. Пенсії індексуються щорічно. Винятком став 2016 рік і 2017 роки, коли федеральний бюджет був у дефіциті, тому уряд і вирішив не індексувати пенсії, нагадує Зубаревич. «Якщо буде заборонено не індексувати пенсії, щоб уряд не мав шляху назад — це теж правильно. Нехай менше витрачають на оборону», — вважає вона. «Закріплення індексації пенсій і МРОТ радше підкреслює соціальний характер держави, але навряд чи істотно змінить матеріальне становище людей», — вважає професор РЕШ Олег Шибанов.
