Договір між Туреччиною та ЄС щодо стримування навали біженців на даний момент перестав існувати.
"Що ми зробили? Ми відкрили двері (...) І ми їх не закриємо. Чому? Тому що Європейський Союз має дотримуватимя своїх обіцянок", – зазначив Реджеп Ердоган, виступаючи перед парламентом.
І от, на минулих вихідних сирійці рішуче проторювали шлях в Європу, подекуди жбурляючи у прикордонників каміння. Греки захищали територію за допомогою водометів та сльозогінного газу. Тож наразі ЗМІ заполонили вражаючі фото та відео протистояння.
Деяким мігрантам таки вдалося перейти через кордон. Зокрема, за даними кореспондента DW, берегів грецького острова Лесбос дісталися близько 220 мігрантів, інші ЗМІ повідомляють про 500 новоприбулих. Звичайно, у греків та мешканців інших країн ЄС є чимало приводів непокоїтися, адже наразі у Туреччині перебуває близько 3,6 млн сирійців. А через посередній рівень життя та проблеми з працевлаштуванням чимало з них не проти пошукати кращого життя в Європі. Тим паче, серйозне загострення може мотивувати сотні тисяч людей залишити свої домівки.
Адже якщо за вісім місяців в Сирію повернулися 143 тис. людей, зараз рівень загрози для життя та бодай відносного добробуту знову стрімко знизився, тож деякі з них знову візьмуться пакувати клунки.
Наразі Ердоган вже заявив, що закривати кордон не буде, а захід "повинен розділяти тягар відповідальності". Тож міграційна криза 2015-го, коли Європу заполонили натовпи біженців, може повторитися. Нагадаємо, що тоді головною рятівною гаванню для мігрантів стала Німеччина, яка всього за рік прийняла близько 1 млн іноземців, здебільшого з Сирії, Іраку та Афганістану. Тож наразі ЄС – активно підтримує греків "у боротьбі". У Союзі вже пообіцяли надати "додаткову підтримку" у протистоянні Греції та Болгарії з напливом мігрантів та, звісно ж, "висловили занепокоєння".
"Наш топовий пріоритет на цій стадії – упевнитись, що Греція та Болгарія мають повну підтримку. Ми готові забезпечити додаткову допомогу, включаючи Frontex (агенція з безпеки зовнішніх кордонів, – ред.) на сухопутному кордоні", – написала у Twitter президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Хоча рішення Туреччини – такий собі запит на підтримку союзників у протистоянні з силами Путіна та Асада, наразі у ЄС вдають, що не розуміють натяку Туреччини і на шантаж нібито не ведуться. Хоча позиція "спокійної сили" доволі скоро може виявитися бравурою. Адже якщо біженці все ж таки масово прориватимуть лінію захисту, або ж охоронці європейських меж перестараються із силою спротиву, позиції нинішнього політичного істеблішменту можуть істотно захитатися.
При цьому навряд чи Ердоган сподівається на пряму збройну чи то навіть вагому фінансову підтримку. Втім, турецький лідер може надіятися, що європейські партнери знайдуть адекватні аргументи для Володимира Путіна, здатні переконати Кремль трохи втамувати своїх головорізів. Адже президент Туреччини не приховує, що покладає чималі надії на переговори з московським колегою, які мають відбутися вже цього тижня.
"Сподіваюся, зробить необхідні кроки, такі як припинення вогню, і ми знайдемо рішення у цій ситуації", – зазначив Ердоган в ефірі одного з телеканалів країни.
І можна припустити, спроби порозумітися з Кремлем від лідерів потенційних "нових батьківщин для сирійців" все ж таки будуть. Хоча лишається під питанням, що може виявитися достатньо вагомим аргументом для кремлівського лідера. У будь-якому випадку, багато чого вирішиться вже на переговорах Ердогана з прем'єром Болгарії Бойко Борисовим і канцлером Німеччини Ангелою Меркель, запланованих на 2 березня.
