Ігор Матович
На парламентських виборах у Словаччині перемогла партія "Звичайні люди та незалежні особистості" OľaNO. Вони здобули 25,02% голосів, або 53 мандати у парламенті (всього у Словаччині 150 депутатів). Через величезний відрив від потенційних партнерів по коаліції ця партія напевне отримає посаду прем’єр-міністра.
Чинна партія влади SMER-SD, яка керувала державою із 2006-го (із нетривалою перервою у 2010–2012 роках), отримала друге місце із 18,3% (38 мандатів), але ймовірно піде в опозицію, оскільки всі її партнери по коаліції не подолали виборчий бар’єр і лишаються поза парламентом.
Зокрема, поза парламентом лишилися обидві угорські партії, чого ще ніколи не було в історії Словаччини (угорська меншина складає близько 10% населення країни).
Що цікавого в OľaNO окрім того, що ліберали та ліві називають цю політсилу "консервативними популістами" й навіть "квірфαшиcτами"? Партія "Звичайні люди та незалежні особистості" створена на основі концепції "партії – мережі"
Я вже писав про те, що такі партії починають тіснити традиційні партії та конкурувати за владу.
Трохи історії
OľaNO 2010-го створила невелика громадська ініціатива "Звичайні люди" на чолі з Ігорем Матовичем. Ініціатива виступала за обмеження влади політиків і боролася з клієнтолізмом і корупцією. Того ж року Матович, Мартін Фецко та Йозеф Віскупіч увійшли до списку “Партії свободи та солідарності” Ріхарда Суліка. Як сказав сам Матович: "Ми погодилися. Але я не міг змиритися з тим, що ми отримали три відсотки, і голоси допомогли б саме тим, кого ми хочемо виключити з політики".
Вже наприкінці 2010-го – на початку 2011 року "звичайні люди" вийшли з "Партії свободи та солідарності" й розпочвли роботу зі створення власної партії. Її словацький мін'юстом зареєстрував у листопаді 2011-го.
