сонячної і вітрової електроенергії за ціною 0,8 до 1,6 доларів США за кілограм.
Про це йдеться у доповіді "Перспективи водневої економіки" (Hydrogen Economy Outlook), яку опублікувала Дослідницька компанія BloombergNEF (BNEF).
Озвучена вартість "зеленого" водню приблизно відповідає поточним цінам на природний газ в енергетичному еквіваленті. Вартість може бути ще нижчою у країнах зі значним потенціалом використання відновлюваних джерел енергії.
Якщо врахувати вартість зберігання і транспортної інфраструктури, вартість "зеленого" водню з доставкою у Китай, Індію і Західну Європу може впасти приблизно до $2/кг ($15/млн БТЕ) у 2030 році і $1/кг ($7,4/млн БТЕ) у 2050 році.
За оцінками BloombergNEF, падіння цін дозволить "зеленому" водню забезпечувати до 2050 року 24% світових потреб в енергії, і скоротити глобальні викиди від викопного палива у промисловості на третину.
"Необхідна велика політична підтримка і 150 мільярдів доларів субсидій до 2030 року, щоб стимулювати розширення ринку, - зазначають аналітики BloombergNEF. - Розширити застосування водню також допоможе введення вуглецевого податку та колосальне будівництво об’єктів відновлюваної енергетики".
Розмір плати за викиди, при якому "зелений" водень вартістю $1 за кілограм стане конкурентоспроможним у відповідних секторах економіки.
Так, для сталеливарної промисловості вуглецевий податок повинен скласти $50 за тонну CO2, для виробництва цементу - $60, для хімікатів, у тому числі аміаку, потрібно $78, а для використання водню у якості палива для суден - $145.
На додачу, для забезпечення зеленим воднем 24% глобальних потреб в електроенергії необхідно щороку виробляти 60000 ТВт*год сонячно-вітрової електроенергії. При цьому 31320 ТВт*год електроенергії буде направлятися безпосередньо на живлення електролізерів.
Сьогодні генгерація ВДЕ становить 3000 ТВт*год, а все виробництво електрики на Землі не перевищує 30000 ТВт*год.
"Зберігання водню у великих кількостях буде одним з найбільш серйозних викликів для майбутньої водневої економіки, - зазначають у BloombergNEF. - Кількість недорогих великомасштабних варіантів, таких як соляні каверни (печери), обмежена, а вартість використання альтернативних технологій зберігання часто може перевищувати вартість виробництва самого водню".
В цілому, за оцінкою BNEF, до 2050 року буде потрібно більше 11 трильйонів доларів США інвестицій для створення інфраструктури, необхідної для забезпечення воднем 24% кінцевого споживання енергії у 2050 році.
У BloombergNEF досить скептично ставляться до перспектив H2 у транспортному секторі.
"Використання відновлюваного водню, швидше за все, буде обмежено суднами і важкими вантажівками, - наголошується у доповіді. - Водневі вантажівки стануть конкурентоспроможними з дизельними у 2031-2034 роках".
Для легкових і легких вантажних автомобілів, а також автобусів більшою мірою буде застосовуватися електричний привід з акумуляторами.
