Замість віце-маршалка Сейму Малгожати Кідави-Блонської, яка, за всіма соцопитуваннями, не мала жодних шансів на перемогу, «Громадянську коаліцію» (ГК) представлятиме в перегонах чинний мер Варшави Рафал Тшасковський (на знімку).
Слід сказати, що такий крок ГК кардинально змінив розстановку сил у передвиборчій кампанії. За даними найсвіжіших соціологічних опитувань, проведених United Surveys, практично певна ще донедавна перемога чинного президента (кандидата правлячої партії «Право і справедливість») Анджея Дуди нині опинилася під знаком питання. За А. Дуду, який веде свою передвиборчу кампанію від моменту оголошення перегонів, у першому турі готові проголосувати 41,2% поляків. Натомість Р. Тшасковський, який оголосив про свою участь лише в середині травня, вже може розраховувати на голоси 27% виборців. У разі виходу до другого туру цих двох кандидатів-суперників, соціологія на сьогодні обіцяє цікавий розклад: 44,50% — за А. Дуду та 44,30% — за Р. Тшасковського.
Однак обидва кандидати мають ще широке поле для діяльності, адже готовність прийти до урн нині виявили лише 59,
7% поляків. Ще 6,7% виборців не визначились — за кого б віддали свій голос у цьому поєдинку, а 4,5% «воліють не брати участі в такому виборі».
Цікаво, що другий тур буде драматичним і за інших варіантів його фінальних учасників. Так, за даними соціологів, у парі Анджей Дуда — Шимон Головня (незалежний кандидат, який нині в передвиборчій гонці посідає третє місце) різниця у співвідношенні отриманих голосів буде майже така сама, які і у вищезгаданому випадку — 43,4% до 43,1% на користь чинного глави держави.
Ще цікавіший розклад дають результати опитування стосовно виходу в другий тур А. Дуди з іншим кандидатом — Владиславом Косіняком-Камишем: нічия — 45,3% до 45,3%.
Проте це всього лишень соціологічні прогнози, які можуть змінитися. Причому кардинально, якщо більшість у Сеймі, приймаючи поправки до закону про проведення президентських виборів, вирішить «збити на злеті» успішного кандидата від ГК, ввівши положення про те, що в перегонах беруть участь лише раніше задекларовані виборчими штабами кандидати, котрі зібрали відповідну кількість підписів у підписних листах, затверджених Державною виборчою комісією.
У понеділок Сенат РП прийняв 94 (із 100) голосами закон про особливі принципи організації президентських виборів 2020 року з можливістю кореспонденційного голосування. Учора на післяобідньому пленарному засіданні крапку в цьому питанні мав поставити Сейм, аби відкрити шлях для оголошення нового терміну виборів.
Фото з Фейсбуку.
