Між Вірменією та Азербайджаном 12 липня 2020 року спалахнуло збройне протистояння на кордоні. Під час боїв загинули вже десятки людей, артилерією накривають поселення з мирними мешканцями, а країни звинувачують у конфронтації одна одну. ТСН.ua розповідає, чому Баку та Єреван ворогують вже десятки років, як за суперечливу землю знову почали проливати кров та чи є загроза повномасштабної війни між країнами.
Історичне “коріння” конфлікту
Азербайджан та Вірменія вже десятиліттями перебувають у стані замороженого конфлікту щодо Нагірного Карабаху.
Річ у тім, що за часів СРСР Нагірний Карабах як автономія входив до складу Азербайджанської РСР. А 1988 року оголосив про вихід з неї і входження до складу Вірменської РСР, оскільки левова частина його мешканців - саме вірмени. Однак справжній кривавий конфлікт за територію розпочався на початку 90-х після розпаду Радянського Союзу. Тоді до 1994 року в Нагірному Карабасі тривали активні бойові дії, які забрали життя понад 30 тисяч людей.
Мирний договір між країнами все ж був підписаний. Про перемир'я оголосили того ж таки 1994 року,
однак в питанні "як бути з Нагірним Карабахом" крапку так і не поставили. В результаті за понад 30 років території так повністю і не повернулися під контроль Азербайджану. Країна також не контролює сім прилеглих до нього районів.
З іншого боку, вірмени не визнають незалежність цих територій, однак надають мешканцям матеріальну допомогу. "Замороження питання" призвело до постійного зростання напруженості між країнами, адже територіальні претензії нікуди не зникли. Час від часу їх висловлюють за допомогою зброї.
Бої за 300 кілометрів від Нагірного Карабаху: чому і хто перший почав?
Нове збройне загострення між країнами сталося 12 липня 2020 року. Стріляти почали навіть не поблизу проблемної території, а за 300 кілометрів звідти, на ділянці кордону між Товузьким районом Азербайджану і Тавуською областю Вірменії. Там сумарно проживає майже 300 тисяч мирного населення.
Країни одразу ж обмінялися звинуваченнями щодо того, хто перший почав стріляти.
У Вірменії, своєю чергою, повідомляють, що азербайджанські війська "з незрозумілих для них причин" намагалися порушити кордон країни в напрямку області Тавуш.
Після попереджень від вірменської сторони азербайджанські військові нібито повернулися на свою позицію, а потім знову спробували захопити та обстріляти вірменів.
Що до причин, з яких розпочалось збройне протистояння саме всередині липня 2020-го, то думки експертів різняться.
Так спеціаліст по Кавказу з центру Карнегі Томас де Ваал каже в коментарі BBC, що сталося це не випадково.
Його колега з Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні Лоуренс Броерс поки не береться стверджувати, що це заплановано. Він схиляється більше до спонтанного конфлікту.
Обстріли та жертви
За офіційними даними, втрати сторін за ці кілька днів склали до двох десятків людей. У вівторок Вірменія офіційно заявила про загибель чотирьох військовослужбовців - майора, капітана і двох сержантів. З боку Азербайджану за три дні загинули 11 осіб, включно з генерал-майором Полад Гашимовим.
Міноборони Азербайджану опублікувало відео нічних обстрілів військовими опорного пункту вірмен.
Згодом міноборони опублікувало фото збитого безпілотника.
У відповідь вірменське оборонне відомство відзвітувало про збиття 13 азербайджанських безпілотників:
10 ударних та три розвідувальні.
За підрахунками вірменів , азербайджанська сторона випустила 50 артилерійських снарядів по 5-6 населених пунктах.
Ситуація ще більше загострилася зранку 16 липня. Баку звинувачує Вірменію в обстрілах мирних поселень Агдам, Дондар Гушчу і Вахідлі .
Своєю чергою, в міноборони Вірменії повідомили, що азербайджанські підрозділи спробували зробити диверсію, після чого почали обстрілювати прикордонні села Айгепар і Мовсес.
Міжнародна реакція: хто кого підтримує
Туреччина, яка має тісні етнічні та культурні зв'язки з Азербайджаном, одразу висловила рішучу підтримку Баку в конфлікті.
Сполучені Штати і Росія, які є співголовами Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі, що намагалася вести переговори з врегулювання нагірно-карабаського конфлікту, засудили насильство і закликали до стриманості.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нібито в понеділок окремо телефонував своїм колегам у Вірменії та Азербайджані із закликом до негайного припинення вогню.
У вівторок представник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив,
що Москва “глибоко стурбована” бойовими діями і готова зіграти роль посередника.
Однак Вірменія - учасниця Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) разом з РФ, 4-та стаття якого передбачає, що агресія проти однієї з держав розглядається як агресія проти всіх. В Єревані впевнені, що перестрілки на межі почалися саме з агресії Азербайджану, і цю позицію офіційні представники транслювали в Москву.
І якщо в разі зіткнень в Нагірному Карабасі, статус якого оскаржується, у ОДКБ залишалися формальні приводи уникати втручання, то зараз ідеться про визнаний кордон між Вірменією та Азербайджаном.
В ООН закликали припинити вогонь. Там виступили із заявою, в якій “закликають до негайного припинення бойових дій і вимагають всі залучені сторони зробити негайні кроки, щоб заспокоїти ситуацію і утриматися від провокаційної риторики”.
Мир чи війна: до чого ближчі країни?
Радикальні настрої панують у самих азербайджанців. Тисячі осіб в ніч проти 15 липня закликали до військового конфлікту з Вірменією. Акція тривала всю ніч, правоохоронці застосували водомети і сльозогінний газ,
були затримані десятки людей.
Протестувальників розкритикував президент Ільхам Алієв. Він закликав уникати популізму. Глава держави заявив про необхідність “покласти край закликам іти битися в Карабасі”, навіть якщо це продиктовано добрими намірами”.
Президент Вірменії Армен Саркісян раніше в середу назвав дії Азербайджану "відвертою спробою військової агресії". МЗС країни теж розкритикувало чергове загострення конфлікту зранку 16 липня. Баку звинуватили у порушенні досягнутих раніше домовленостей про припинення бойових дій.
Однак заклики міжнародної спільноти все ж дали результат. 16 липня Вірменія і Азербайджан висловили готовність до переговорів щодо Карабаху - це підтвердили в МЗС країн.
Крім того, вирішено повернути в регіон спостерігачів ОБСЄ, але як тільки "дозволять обставини". Коли саме відбудуться перемовини, поки не повідомляють, однак розпочинати відкриту війну не вигідно ні одній ні іншій державі.
