Дев'ять мільярдів франків, розкидані по сотнях рахунків у Швейцарії: черговий скандал з відмиванням брудних грошей, цього разу - з Венесуели...
Як виявилося, в черговому скандалі навколо відмивання брудних грошей фігурує майже кожен восьмий швейцарський банк.
І це ще не найгучніший скандал навколо банківської системи Швейцарії!
Нагадаємо, що 2017 року Швейцарія опинилася в центрі грандіозного скандалу, названого "Російська пральна машина". Тоді на рахунках в 45 банках виявили 600 млн франків підозрілого походження.
Чому Швейцарія так і не змогла вирішити проблему брудних грошей? І чи здатна країна позбутися іміджу "всесвітньої пральні"?
Сумнівні клієнти
Колись Венесуела була процвітаючою нафтовидобувною країною, однак нині стала однією з найбідніших держав Латинської Америки. Згідно з національним дослідженням рівня життя, 96% населення цієї країни живуть у бідності.
Але поки прості люди борються за виживання, бенефіціари режиму, створеного колишнім президентом Уго Чавесом, продовжують ні в чому собі не відмовляти.
І без послуг швейцарського фінансового сектора їм не обійтися.
В середині січня газета Tribune de Genève опублікувала результати декількох розслідувань, розпочатих правоохоронними та слідчими органами кантону Цюрих, в яких фігурує венесуельський режим.
Слідчі виявили підозрілі потоки на суму близько 9 мільярдів франків. Згідно з даними цього женевського щоденного видання, гроші були розподілені між сотнями рахунків, відкритих приблизно в 30 швейцарських банках. Усі ці колосальні суми пішли на придбання, наприклад, екстравагантної колекції розкішних годинників, вілл, яхт і навіть скакових коней.
Правові підстави для блокування, однак, були в Швейцарії тільки щодо кількох мільйонів доларів.
Корупційні платежі високопоставленим венесуельським чиновникам іноді здійснювалися безпосередньо зі швейцарських рахунків. Серед цих посадовців - колишній міністр фінансів країни Алехандро Андраде, засуджений у США до десяти років тюремного ув'язнення за отримання хабарів на суму майже мільярд доларів.
Але чому ж швейцарські банки раді таким сумнівним клієнтам?
"Швейцарія залишається раєм для відмивачів коштів. Приймати на свої рахунки гроші від держав на кшталт Венесуели - професійна дурість.
Тим самим ми робимо себе спільниками корумпованих режимів", - зазначає швейцарський експерт в області заходів протидії корупції Марк Піт.
За його словами, хоча Швейцарія належить до провідних світових фінансових майданчиків, проте її система контролю і нагляду є недостатньою і не відповідає ролі цієї країни у світі фінансів. "При цьому коштів для організації проведення адекватного моніторингу у нас більш ніж достатньо", - уточнює Піт.
Зокрема, фінансовий регулятор у Швейцарії надає банкам інформацію про ризики, з якими вони можуть зіткнутися. "Але остаточне рішення про те, брати у клієнта гроші чи ні, залишається за банком. Це все одно, як би ми просили казино виявляти ігроманів", - резюмує експерт.
"Російська пральня"
"В епіцентрі скандалів з брудними грошима швейцарські банки опиняються регулярно", - говорить професор економіки Університету Фрібура Сержіо Россі.
Ситуацію не змінило навіть запровадження у 2018 році автоматичного обміну банківською і податковою інформацією між Швейцарією та іноземними фіскальними органами.
Проблема, на його думку, не в самому законі,
а в його застосуванні. "Банки мають інформувати владу про сумнівні проводки, але вони часто не роблять цього через побоювання втратити заможних клієнтів", - пояснює економіст.
[L]
Нагадаємо, що 2017 року Швейцарія опинилася в центрі грандіозного скандалу, названого "Російська пральна машина". Йшлося про більш ніж 20 мільярдів доларів російських грошей, частина з яких (як мінімум 600 млн) мала більш ніж сумнівне походження: можливо, ці гроші були отримані за рахунок корупції, ухилення від сплати податків і організованої злочинності.
Гроші починаючи з 2014 року осідали в Молдові та Латвії, потім частину цих активів за "дорученням" нині вже не існуючих підставних компаній через молдовський банк Moldindconbank і латвійський банк Trasta Komercbanka було переведено в європейську банківську систему.
Інформацію про цю схему анонімне джерело злило журналістам міжнародної репортерської мережі OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting ProjectПроєкт із висвітлення діяльності організованої злочинності та випадків прояву корупції) і російської опозиційної "Нової газети".
Проводки проходили через 45 швейцарських банків і були дуже вміло пов'язані з частково вигаданими, а частково реальними угодами щодо постачання товарів до Росії від імені малих і середніх швейцарських компаній.
Йшлося про постачання наручних годинників, промислового обладнання або комплектуючих для автомобільної промисловості.
Стратегія зебри
Одна з проблем - залежність швейцарського фінмоніторингу від даних інших країн. У тому числі - від країн, де корупція є частиною державної системи.
За словами швейцарського антикорупційного експерта Давида Цоллінгера, поки такі країни не проведуть необхідні слідчі дії, Швейцарія не отримає доказів, достатніх для блокування сумнівних рахунків.
"Будь-хто, хто добре знає швейцарську фінансову систему, цілком може обдурити її без особливих зусиль, - каже Цоллінгер. - Для відстеження відносно невеликих сумнівних фінансових проводок нам довелося б створити суперспостережливу систему, яка б моніторила усю фінансову індустрію Швейцарії в режимі реального часу. Але це технічно дуже складно, крім того, така система не отримає схвалення політиків.
Тут доводиться робити вибір між жорсткою боротьбою з відмиванням коштів та ліберальною фінансовою системою".
Починаючи з 2016 року банки Швейцарії щороку повідомляють Швейцарському управлінню із боротьби з відмиванням коштів про приблизно 12-17 мільярдів франків підозрілих активів.
Сума на перший погляд вражаюча, однак сміховинна на тлі 3 трильйонів франків, розміщених у швейцарських банках.
"Уряд і парламент використовують тактику відрубування собаці хвоста по частинах. Вони роблять лише мінімум, необхідний для того, щоб уникнути міжнародної критики", - резюмує Мартін Хілті, голова швейцарського відділення Transparency International.
На його думку, "банківська таємниця фактично так само залишається в основі бізнес-моделі швейцарських банків". Він вважає, що нове покоління співробітників банків більш чутливо налаштоване щодо дотримання основ фінансової етики, а з іншого боку, на них тисне страх втратити бонуси за підсумками року чи навіть саму роботу.
[BANNER2]
Швейцарські неурядові організації вже протягом декількох останніх років голосно критикують так звану "стратегію зебри",
яку практикує швейцарський фінансовий сектор.
З багатих промислово розвинених країн банки беруть собі в управління тільки чисті гроші, але при цьому вони все ще залишаються прихистком для сумнівних коштів із країн, що розвиваються.
У швейцарській неурядовій організації Public Eye вважають, що створена в країні система протидії цьому злу - недостатньо "страшна", аби стати для банків дійсно стримуючим фактором.
На думку експертів, служба фінмоніторингу має діяти більш жорстко і використовувати усі доступні їй засоби, в тому числі вводити заборону на професію для окремих винних у порушеннях банкірів або навіть відкликати банківську ліцензію у цілих банків.
Автор: Карі Ромі, журналістка Swissinfo
Swissinfo - Міжнародна інформаційна служба Швейцарської національної теле- і радіокомпанії
Матеріали публікуються з дозволу правовласника