Корейська поп-сцена, відома в усьому світі за англомовним скороченням K-pop, завойовує дедалі більшу популярність, однак має й чимало критиків, серед яких найяскравіший — це режим Північної Кореї. Так, пропаганда тоталітарної країни, громадяни якої не мають прав людини й щодня ризикують потрапити до трудового табору, звинуватила південнокорейську музичну індустрію в «експлуатації, подібній до рабовласницької».Про це пише CNN.Пропагандистський сайт КНДР минулого тижня опублікував статтю, в якій звинуватив великі музичні лейбли в несправедливому ставленні до таких популярних гуртів, як BTS і Blackpink.За словами північнокрейських ідеологів, південнокорейських поп-виконавців змушують підписувати контракти в дуже ранньому віці, і «злі та корумповані» лейбли «грабують їхні тіла, розуми та душі», фактично позбавляючи співаків свободи.
Загальновідомо, що K-pop — дуже виснажлива і складна для проникнення сцена, однак дані пропаганди КНДР не базуються на фактах, і, ймовірно, є частиною більшої спроби заглушити іноземні медіа. В той час як жорстка цензура Пхеньяна забороняє вільний доступ громадян до кіно,
музики, телебачення, преси та літератури, новітні технології дедалі частіше дозволяють громадянам КНДР знайомитися з іноземними медіа. Одним з головних носіїв заборонених культурних продуктів виступають флеш-накопичувачі.Втікачі з тоталітарної країни зазначають, що режим Кім Чен Ина жорстоко карає людей, спійманих на перегляді іноземних передач або фільмів. Раніше закони не забороняли цього, однак за нового лідера цензура посилилась, і з грудня минулого року діє заборона фактично на будь-які медіа-продукти, не схвалені державою.
У лютому цього року Кім Чен Ин закликав уряд посилити контроль за поширенням іноземного контенту та боротьбу з «антисоціалістичними» і «несоціалістичними» практиками.Попри століття спільної історії та культурних традицій на Корейському півострові, музика чучхеїстського режиму КНДР і капіталістичного режиму Південної Кореї розділились одночасно з розділенням країни після Другої світової війни. Корейська поп-музика стала індустрією з багатомільярдними інвестиціями, і дістала світового визнання. Уряд Південної Кореї у свій час навіть використовував K-pop для пропаганди, вмикаючи гучну музику на кордоні з КНДР.В тоталітарній Північній Кореї музика є невід’ємною частиною буденного життя та широко використовується для пропаганди — зокрема оспівує боротьби династії Кімів із західним імперіалізмом.
Державна монополія на музику робить схвалені пісні надзвичайно розповсюдженими, і експерти сумніваються, що в КНДР взагалі існує творчість поза державної музичної індустрії. В країні є лише одна компанія звукозапису, і немає жодних ознак культурної самодіяльності народу.