Вже вдруге поспіль після завершення виборів американського президента розвідувальне співтовариство США (група з 18 різних спецслужб, кожна з яких має власну сферу відповідальності) публікує спільний звіт з оцінкою масштабу іноземного впливу на виборчий процес.
Це – нова реальність. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій спроби іноземних гравців вплинути на результат виборів стали "новою нормою", яку в США враховують та відслідковують.
Автори звіту, опублікованого 16 березня 2021 року, розрізняють вплив на вибори та втручання в них
Про це для ЄвроПравди пише Юлія Каздобіна, інформує UAINFO.org
Поняття "вплив", за класифікацією американських спецслужб, є дуже широким. Воно стосується як прямих, так і прихованих дій іноземних урядів та їхніх агентів, що мають на меті прямо або опосередковано призвести до змін у поведінці кандидатів, партій, виборців, змінити їхні уподобання або вплинути на політичні процеси.
А "втручання у вибори" є одним з компонентів впливу, який стосується технічних аспектів, таких як реєстрація виборців, голосування та підрахунок голосів,
оголошення результатів.
Важливо підкреслити: цей звіт не є кримінальним розслідуванням.
До повноважень розвідки належить лише оцінка намірів, можливостей та дій іноземних акторів.
Розвідка не проводить діяльність всередині країни, не вивчає політичні процеси та громадську думку, і тому читачі звіту не знайдуть у ньому інформації про те, як описані процеси відобразилися на результатах виборів. Оцінкою такого впливу займається Міністерство внутрішньої безпеки США, яке, втім, буде базуватися саме на звіті розвідки.
Отже, повернемося до порівняння двох звітів, виданих після виборів 2016 та 2020 років.
Більше "зради", але менше соцмереж
Що безперечно об’єднує дві останні президентські кампанії у США, то це роль та наміри РФ та її президента Путіна щодо впливу на американський виборчий процес.
Згідно з оцінками американського розвідувального співтовариства, як у 2016, так і у 2020 російський президент дав прямий наказ здійснювати втручання в американські вибори
Розвідка США переконана, що мета Путіна – підірвати довіру громадян США до виборчого процесу та зменшити шанси представників Демократичної партії
(Гілларі Клінтон в 2016 та Джозефа Байдена в 2020) стати президентом.
В 2020 році серед намірів Путіна також згадується поглиблення соціополітичних протиріч в США.
Кампанія впливу 2016 року складалася з декількох компонентів, серед яких "розкриття даних, отриманих через кібероперації, втручання у роботу виборчих комісій на місцевому рівні та на рівні штатів, та відкритої пропаганди". "Збір розвідувальних даних одночасно забезпечував кампанію впливу інформацією та робив її можливою", - йшлося у звіті розвідки від 6 січня 2017 року.
В 2020 році набір інструментів залишився той самий але намагань отримати доступ до виборчої інфраструктури вже не було, і так само не було жодного технічного втручання.
Після виборів 2016 року великим сюрпризом для багатьох стало активне використання росіянами соціальних мереж для прихованих операцій впливу.
Вперше приховану діяльність РФ в американському інформаційному просторі системно розкрив звіт компанії Фейсбук від 27 квітня 2017 року, який описав результати власного дослідження операції впливу у себе на платформі, підкресливши високий рівень координації та попередньої підготовки учасників російської спецоперації.
У 2020 році прямі можливості іноземних гравців у соцмережах значно зменшилися.
Навчені досвідом минулих років, найбільші платформи вжили чимало заходів для протидії такому впливу.
З’явилися механізми фактчекінгу, підвищення прозорості реклами, більшої прозорості груп та сторінок, знаходили та припиняли діяльність "ботоферм", прибирали фейкові акаунти тощо. Також причиною меншого впливу стали освітні та попереджувальні заходи, що їх вжили платформи. І, нарешті, одним із факторів був і обмін інформацією між інтернет-гігантами та розвідкою.
Це дозволило мережам оперативно прибирати акаунти, пов’язані з РФ та Іраном, стверджується у звіті.
Тож хоча соціальні мережі продовжували відігравати значну роль під час виборів 2020 року, прямої зовнішньої участі вже майже не було. Натомість цього разу Росія діяла через місцевих посередників, які вже своєю чергою доносили інформацію та меседжі до відповідних гравців та аудиторій всередині США.
Новим викликом стало те, що не завжди реально розрізнити вплив Ірану та РФ та діяльність суто американських гравців.
Це було пов’язане зі специфікою дій президента Трампа.
Річ у тім, що одним із завдань іноземних гравців є посилення нестабільності у США, зневіри громадян у американську система влади.
І водночас у останні роки мав місце феномен консолідації прихильників теорій змов, расизму, антивакцинаторів та інших навколо фігури президента Трампа, який активно загравав із цим сегментом американського електорату. Його пряма комунікація з виборцями через Твіттер, сповнена недостовірної інформації, атак на традиційні медіа, політизуючих заяв, стала "родзинкою" президенства Трампа.
