Випадок зафіксовано в Західно-Казахстанській області, в районі, де немає великих міст. Про масовий падіж тварин з характерними носами місцеві жителі розповіли в соціальних мережах.
За словами селян, туші сайгаків виявлені вздовж каналу, а також в степу.
У заяві міністерства екології Казахстану йдеться, що ймовірною причиною їх смерті була блискавка, «оскільки на тушах є сліди ударів блискавки».
«Інспектори вивчили відомості місцевих жителів. Нещодавно тут йшов дощ, грала блискавка. При огляді були помічені сліди блискавок на тушах сайгаків. Зараз відбирають додаткові проби, які будуть спрямовані на дослідження. Всього виявлено 372 загиблих сайгака», — розповів керівник територіальної інспекції лісового господарства і тваринного світу ЗКО Кайрат Кадешев.
ЗМІ Казахстану зазначають, що травень — найбільш небезпечний період для цього виду антилоп: в травні у них з’являються дитинчата, тому самки ослаблені не тільки після зими, але і через пологи.
Міжнародний союз охорони природи (МСОП) відносить сайгака до п’яти таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів антилоп з популяцією близько 124 000 дорослих особин.
Казахстан є домом для переважної більшості цих тварин, а Калмикія в РФ і Монголія мають набагато менші популяції. В Україні невелике стадо сайгаків є в заповіднику Асканія-Нова.
У 2015 році близько 200000 антилоп — більше половини загальної популяції на той час — були знищені, як пізніше з’ясували вчені, бактерією Pasteurella multocida, яка поширювалася в незвично теплих і вологих умовах.
Раніше НВ писав, що в 2020 році два жирафа з національного парку Роквуд в Південній Африці загинули від удару блискавки.
Еколог Циска П.Дж. Шейєн не змогла знайти жодних попередніх досліджень, щоб визначити, чи змінюється ймовірність удару блискавки жирафів в порівнянні з іншими тваринами через їх великий зріст.
Шейен зазначає, що тільки один жираф був вражений безпосередньо — п’ятирічна самка. На тілі більш молодий самки пошкоджень не було, так що дослідниця вважала, що особина стала жертвою бічного спалаху або крокової напруги. Іншими словами, відбулося одне з двох: або блискавка «перестрибнула» від першої самки до другої, або струм пройшов по землі.
Виявлення двох мертвих жирафів змусило Шейєн задатися питанням, чи схильні жирафи більшому ризику ударів блискавки через їх зріст. Спостереження, які Шейєн провела на іншій ділянці, показали, що під час дощу жирафи ходять на 13 відсотків рідше.
