Не чекайте, що президент США Джо Байден зверне увагу на той факт, що його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним у Женеві збігається з шістдесятою річницею з моменту провальної зустрічі американського президента Джона Кеннеді з кремлівським лідером Микитою Хрущовим, що відбулася у Відні в червні 1961 року.
Однак немає кориснішого попередження для Байдена, ніж історія цих двох днів — першого подібного саміту наддержав у телевізійну еру, про який я розповів, наслухавшись усних історій і прочитавши давно засекречені документи, у своїй книзі Берлін 1961: Кеннеді, Хрущов і найнебезпечніше місце на землі.
Необґрунтована впевненість і неадекватна підготовка Кеннеді, який прийшов на зустріч (як і Байден) усього за кілька місяців по обранню президентом, зіткнулися з ідеологічної рішучістю й жорстоким риторичним наступом Хрущова. Московський лідер невпинно намагався похитнути бажання Кеннеді захищати інтереси США в Європі, особливо в Берліні, чия свобода стала визначальним питанням холодної війни.
У Хрущова склалося враження, що Кеннеді в корені слабкий і нерішучий.
Цю думку живила невдала операція в бухті Кочінос усього за два місяці до цього, на яку Кеннеді неохоче погодився, а потім без особливого ентузіазму підтримував.
Хрущов також виїхав із Відня впевненим у тому, що зможе назавжди закрити відкритий кордон між Східним і Західним Берліном, через який його східнонімецькі союзники пропускали потоки біженців, що йдуть у пошуках роботи й достатку на Захід. Два місяці по тому сили Східної Німеччини за радянської підтримки почали будувати Берлінську стіну, і вона буде стояти протягом наступних двадцяти восьми років як символ того, що можуть нав’язати невільні системи, коли вільні лідери не можуть чинити опір.
За цим, своєю чергою, трохи більше року по тому в жовтні 1962 року сталася Кубинська ракетна криза, коли США опинилися за крок від ядерної війни з СРСР. Кеннеді сподівався, що, погодившись на будівництво Берлінської стіни, він зможе послабити напруженість із Москвою та просунути переговори щодо ядерної зброї. Але Хрущов уважав Кеннеді слабким, що переконало його в тому, що він може переміщати ядерну зброю в межах 90 миль від кордону США без наслідків.
Без сумніву, багаторічний досвід роботи Байдена з Москвою допоможеПісля переговорів у Відні Кеннеді запросив легендарного журналіста The New York Times Джеймса «Скотті» Рестона в окрему кімнату в резиденції посла США, щоб поділитися з ним «похмурою картиною» і «серйозністю ситуації».
«Найгірші моменти в моєму житті, — сказав Кеннеді Рестону. — Він знущався з мене». Кеннеді розмірковував про подальші небезпеки: «Якщо він вважає, що в мене немає досвіду і сміливості, поки ми не доведемо зворотне, у нас із ним нічого не вийде».
У статті Рестона для The New York Times, де він захищав конфіденційність свого джерела, він писав, що президент «був уражений жорсткістю та твердістю радянського лідера». Він писав, що Кеннеді покинув Відень із песимізмом з усіх питань і що в нього «безумовно склалося враження, що німецьке питання виникне і дуже скоро». У цьому він мав рацію.
Уроки зустрічі Кеннеді-Хрущова, яка відбулася шістдесят років тому
Сьогодні ж було б наївно робити висновок, що набагато коротша зустріч Байдена з Путіним у середу, навіть після розпаду Радянського Союзу і військового союзу Варшавського договору, не пов’язана з аналогічними погрозами.
Без сумніву, багаторічний досвід роботи Байдена з Москвою допоможе, поряд із його тверезим визнанням того, що Путін — «убивця». Кеннеді приїхав до Відня у віці 44-х років і був наймолодшим президентом, коли-небудь обраним у США, тоді як Байден прибуде до Женеви у віці 78 років, будучи найстаршим.
