Комуністична партія Китаю претендує на все Південно-Китайське море, забуваючи, що це море омиває ще береги В'єтнаму, Таїланду, Малайзії, Індонезії, Брунею, Філіппін та Тайваню. Кожна з цих країн має свої територіальні води та свою виключну морську економічну зону.
Територіальні води — це акваторії в 12 миль поміж береговою лінією і лінією морського кордону держав. На територіальні води поширюється вся повнота суверенітету держави.
Виключна (морська) економічна зона — це прилеглі до територіальних вод прибережної держави території моря і континентального шельфу, максимальною шириною до 200 морських миль від найближчої точки берегової лінії, в межах яких держава має виключні права на розвідку, добування і управління всіма природними ресурсами.
Китай має суперечки по морських кордонах фактично з усіма країнами даного регіону. Суперечки включають острови, рифи, береги та інші особливості Південно-Китайського моря. Зокрема острови Спратлі (архіпелаг, що складається з більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 кв. км). За цю територію Китай конфліктує з В'єтнамом,
Філіппінами, Малайзією, Брунеєм і Тайванем. Щодо Парасельських островів (площа 7,8 кв. км) йде суперечка з В'єтнамом. Тонкінську затоку Пекін теж не може розділити із В'єтнамом. По мілині Скарборо-Шол (її висота над рівнем моря становить не більше 2-х метрів) Китай протистоїть Філіппінам.
На філіппінському напрямку Китай претендує на частини Островів Спратлі, попри те, що Міжнародний суд відхилив його позов. Незважаючи на крихітні розміри, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні.
В останні роки Пекін почав розбудовувати морську інфраструктуру, щоб претендувати на спірну територію в Південно-Китайському морі.
Китайські військові побудували на островах та атолах острівні бази, оснащені підрозділами протиповітряної оборони та злітно-посадковими смугами. Деякі з цих штучних островів були побудовані в межах виключної морської економічної зони Філіппін.
Таким чином штучно укріпивши невеликі острови та рифи, і оголосивши їх своєю територією, Пекін уже від цих островів відраховує свої територіальні води. А це реально порушує права інших країн та дискредитує міжнародне законодавство,
яке фактично безкарно порушується Китаєм.
Варто згадати підступну російську тактику по загарбанню українського острова Тузла. Адже 29 вересня 2003 року Росія розпочала активну фазу будівництва дамби до українського острова Тузла. Від станиці Тамань Темрюкського району Краснодарського краю у напрямку до острова Тузла почали насипати греблю з метою з'єднання його з російським берегом. Працюючи у три зміни, будівельники споруджували по 150 метрів греблі на день.
Китай має суперечки по морських кордонах фактично з усіма країнами регіону Лише через ультиматум з української сторони та застосування демонстраційних польотів української військової авіації над «будівельниками», які задіяв тодішній 6-й міністр оборони України Євген Кирилович Марчук, будівництво дамби було зупинене 23 жовтня 2003 року за 105 метрів від сухопутного державного кордону України.
Добудована б в такий лукавий спосіб, в односторонньому порядку, гребля, приєднала б український острів Тузла до Таманської коси, а це дало б підстави Росії стверджувати в своєму агресивно-брутальному стилі, що це не український острів Тузла,
а частина російської коси, що тягнеться з боку Таманського півострова.
Подібну тактику сьогодні щодо сусідніх країн, використовує Пекін.
В попередні роки на саміті АСЕАН був підписаний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі та Спільна декларація про співробітництво в галузі нетрадиційних питань безпеки. Ці договори підтвердили дотримання принципів ненападу і невтручання у справи один одного та вироблення механізмів врегулювання конфліктів. Проти пропозиції декількох країн про замороження будівництва нових структур в районі Південно-Китайського моря категорично виступив Китай.
Філіппіни збільшили кількість військово-морських суден, які патрулюють біля своїх кордонів у конфліктній частині Південно-Китайського моря. Берегова охорона Маніли протистоїть китайським військовим та рибальським суднам, які порушили виняткову морську економічну зону Філіппін. Тепер філіппінський лідер Родріго Дутерте наказав різко збільшити кількість патрулів ВМС у Південно-Китайському морі, збільшуючи ризик конфронтації з потужними військово-морськими силами Китаю.
