Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку грудня авторитетною непровладною агенцією Medián.
Згідно з дослідженням, якщо б вибори відбулися найближчим часом, то за правлячий блок на чолі з Фідес підтримало би 39% з усіх тих, хто має право голосу, і 34% – опозицію.
Водночас, серед тих виборців, які вже визначилися, 44% проголосували би за Фідес, а 45% за опозицію.
Цікаво, що 63% з усіх, хто голосує, очікує, що Фідес знову переможе, більше того, 32% тих виборців, які підтримують опозицію, також очікують, що знову переможе партія Віктора Орбана.
“Маргінали” йдуть до парламенту
Варто також додати, що згідно з результатами цього грудневого опитування до парламенту можуть потрапити 2 “маленькі” партії, які опинилися наразі поза провладним та опозиційними блоками.
Йдеться про ультраправу партію Mi Hazánk (Наша Батьківщина) на чолі з Ласлом Тороцкоі, яка утворилася після фактичного розколу партії Йоббік та відокремлення від неї крайніх елементів. Саме Mi Hazánk була помічена в синхронних з російськими дестабілізаційних діях в українсько-угорських суперечках [1],
зокрема Ласло Тороцкоі відкрито виступає за надання Закарпаттю щонайменше статусу автономії. За даними Medián, Mi Hazánk має наразі 5% підтримки тих виборців, які визначилися.
Ще 6% виборців, які визначилися, готові проголосувати за Kétfarku Kutya Párt (Партію двохвостого собаки), – політичну силу, яка і на рівні ідеології, і на рівні агітації використовує абсурд та сатиру.
У рамках цього дослідження Medián опитав телефоном 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою, а саме дослідження провів на початку грудня на замовлення авторитетного незалежного тижневика HVG, який є критичним до діючої правлячої команди Фідес-ХДНП.
Холодний душ для опозиції
Варто додати також, що ці дані Medián є аналогічними за тенденціями до тих, які були оприлюднені всередині грудня незалежним виданням 444 як дані закритого соціологічного опитування, яке замовив штаб об’єднаної опозиції. Судячи з усього це опитування проводилося у листопаді та, можливо, також на початку грудня 2021 року.
Згідно з цим опитуванням, 46% угорців готові проголосувати за Фідес-ХДНП, 32% – за об’єднану опозицію, 5% – за Mi Hazánk, 4% – за Kétfarku Kutya Párt, і ще 12% або не визначилися, або не схотіли ствердно відповісти.
Також згідно з цим опитуванням, лише 43% угорців прагнуть зміни уряду, в той час як 52%, – аби уряд Орбана залишився при владі.
Довідка
Зауважимо, що наразі ще не відома точна дата виборів і вона має бути визначена окремим указом президента Угорщини згідно з процедурою, однак згідно з термінів конституційних повноважень парламенту вибори мають відбутися у квітні 2022 року.
Минулі парламентські вибори пройшли 8 квітня 2018 року.
Про те, як проходила та парламентська кампанія в Угорщині ви можете прочитати в статтях директора Інституту Центральноєвропейської Стратегії Дмитра Тужанського для Європейської Правди:
Орбан змінює стратегію: партія влади Угорщини стикнулася з проблемою напередодні виборів [2]
Страх і ненависть на виборах в Угорщині: Орбан ставить усе на перемогу [3]
Слід зауважити, що на відміну від кампанії 2018 року, коли опозиція лише частково узгоджувала окремих мажоритарних кандидатів, на цих виборах 5 угорських опозиційних сил – праві з "Йоббік", ліберали з Momentum, ліві з альянсу MSZP-Párbeszéd, Демократична коаліція Дюрчаня та "зелені" LMP – об’єдналися в один блок, щоб висунути спільний партійний список та єдиних кандидатів на мажоритарних округах.
Також опозиція провела праймеріз та обрала свого лідера й одночасно кандидата на посаду прем'єр-міністра. Ним став позапартійний мер угорського містечка Ходьмезевашаргей Петер Маркі-Зо(а)й, який очолює власний рух Mindenki Magyarországa Mozgalom (Угорщина для кожного).
Зауважимо, що парламентські вибори в Угорщині проходять в один тур (до 2014-го проходили в 2 тури) за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, коли 93 депутатів парламенту обираються за списками партій, і ще 106 – за мажоритарними округами.
Infopost за матеріалами HVG, 444, Telex, Mandiner
[1] https://infopost.media/yak-rosiya-znovu-vygaduye-zagrozu-vijskovogo-zitknennya-mizh-ukrayinoyu-ta-ugorshhynoyu/
[2] https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/03/9/7078489/
[3] https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/04/5/7079940/
