Заява опублікована на сайті Європейської служби зовнішніх зв'язків.
У ній сказано, що ЄС уважно стежить за розвитком подій «у світлі протестів, що тривають у Казахстані, пов'язаних, перш за все, з недавнім подвоєнням цін на зріджений газ».
Євросоюз також заявив, що, визнаючи право на мирні демонстрації, очікує, що вони залишаться ненасильницькими.
Читайте також:
Офіційного підтвердження поки що немає. Режим надзвичайного стану запроваджено по всій території Казахстану У своїй заяві Євросоюз також закликає владу Казахстану до поваги «фундаментального права на мирний протест», «пропорційності в застосуванні сили для захисту своїх законних інтересів безпеки» та «дотримання міжнародних зобов’язань». Серед таких зобов'язань в рамках Угоди про розширене партнерство та співпрацю між Європейським Союзом та Казахстаном у ЄС назвали «свободу преси та доступ до інформації в Інтернеті і офлайн».
«Європейський Союз заохочує мирне врегулювання ситуації за допомогою інклюзивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами та поваги до основних прав громадян», — сказано також у заяві.
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників — «Старий, йди» — повна відмова від влади 81-річного Нурсултана Назарбаєва, який у 2019 році формально поступився посадою глави держави Касиму-Жомарту Токаєву.
4 січня протести переросли у зіткнення з правоохоронцями. За офіційними даними, станом на ранок 5 січня, до лікувальних закладів Алмати звернулося 190 людей, з них 137 - поліцейські. У МВС Казахстану повідомили про затримання понад 200 людей.
На тлі протестів Токаєв оголосив про відставку уряду і заявив, що обійме посаду голови Ради безпеки замість Назарбаєва.
5 січня з'явилися перші повідомлення про загиблих під час протестів
