Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не проводив жорстку проросійську політику. Що дасть чинній владі Казахстану зовнішньополітична орієнтація на Москву, ASPI пояснив news політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Коли йде фігура, така, як Назарбаєв, котра скріплювала авторитарний режим, то демократизація держави невідворотна. У мене немає впевненості, що чинний президент Касим-Жомарт Токаєв буде довго правити без певної демократизації політичної системи Казахстану, спираючись виключно на зовнішню російську підтримку. Проросійський Казахстан непотрібний іншим зовнішньополітичним гравцям. Назарбаєв не орієнтувався повністю на Росію не тому, що мав принципово прозахідні позиції. Він просто чудово розумів, що жорстка проросійська політика потягне за собою бажання інших країн змінити внутрішньополітичну ситуацію в Казахстані, ініціювавши зміну керівництва державою", – зазначив політолог.
Експерт наводить приклад багатовекторної політики другого президента України Леоніда Кучми. Тоді, на думку політолога, жодний серйозний зовнішньополітичний гравець не був зацікавлений у дестабілізації України. Попри намагання Криму відокремитися, конфлікт з Росією навколо острова Тузла та протести початку 2000-х років, держава не мала серйозної політичної кризи.
"Так само було й в Казахстані Назарбаєва. Масштабні заворушення були, але ними жоден зовнішньополітичний гравець не скористався. Тому, у разі якщо Токаєв внаслідок протестів та збройних зіткнень вирішить жорстко та однозначно переорієнтуватися на Росію, то це дуже ризикований крок, котрий призведе до реакції інших зацікавлених країн. Якщо в Кремлі вирішили, що Казахстан може стати другою Білоруссю, то це неправильно", – підсумував Галкін.
