Про це повідомляє Укрінформ
"Досвід показує, що коли приходять росіяни, їм потім важко піти", - сказав він.
За його словами, військову інтервенцію Росії в Казахстані можна вважати ще одним прикладом зусиль Володимира Путіна, спрямованих на повернення СРСР.
Слухайте подкаст на цю тему
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, йди» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки в 2019 році, залишивши посаду президента.
Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. Влада Казахстану вважає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запроваджено надзвичайний стан. 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження і на ураження» в учасників мітингів.
Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.
Пізно ввечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Касим-Жомарта Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», до Казахстану направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Вранці 6 січня підрозділи ОДКБ брали під контроль об'єкти в Казахстані.
11 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення основної місії військ Організації Договору колективної безпеки у країні.
Оккупация и подавление свободы казахского народа – Чубаров о ситуации в Казахстане
https://www.youtube.com/embed/TU9MNiVZFJc
