Білоруський диктатор заявив, що після затримання бойовиків Мінськ передав усю інформацію ФСБ РФ.
«Щоб ви знали: коли ми затримали цих хлопців [бойовиків російської ПВК Вагнера], повністю матеріали ФСБ передали, з Путіним така жорстка була розмова. Тоді нам росіяни не сказали, що там якийсь кріт був. Це почали розслідувати. Я з Путіним тричі на цю тему розмовляв. Він каже: "Чекай, зараз ми розслідуємо, давайте разом з вами, і ми побачимо, звідки ноги ростуть". І це вже через тиждень чи кілька днів з'ясувалося [що це була спецоперація ГУР та СБ України]», - розповів Лукашенко.
Читайте також:
Зоя Казанжи
Спецоперація Авеню — ключове. Про що мовчав Зеленський
При цьому на уточнювальне питання про те, чи був він ображений на Росію, коли в Мінську вважали, що «вагнерівців» надіслали за десять днів до президентських виборів для дестабілізації ситуації в країні, Лукашенко дав ствердну відповідь.
"Дуже", - сказав білоруський диктатор.
Він розповів, що тричі зідзвонювався з Путіним із цього приводу
"Прийде час, скажу, як було все. І не просто сказав [Путін у відповідь на дзвінок Лукашенка]
", - сказав диктатор.
Читайте також:
«Мабуть, при новій владі». Експосол у США Чалий — про те, коли чекати офіційного розслідування «Вагнергейту» При цьому, за його словами, історія з вагнерівцями була дрібницею у відносинах між країнами.
«Для мене в наших відносинах з Росією це була порошинка. Що, через це ми бійку мали розпочати? … І я це розумію, і Президент Росії це розуміє. Це не той випадок, щоб нам у клінч зійтися», - сказав Лукашенко.
Що відомо про спецоперацію із затримання «вагнерівців»?
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання під Мінськом 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційній приватній військовій компанії Вагнера. Влада Білорусі вважала, що метою бойовиків ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами 9 серпня.
Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» та «ЛНР». Попри клопотання України про їхню екстрадицію, Мінськ передав найманців Москві.
Читайте також:
Провина «кротів» чи «корисних ідіотів»? Відомі українці розповіли НВ, що думають про Вагнергейт і реакцію ОП на розслідування Bellingcat
Вже на початку вересня журналісти та опозиція в Україні почали публікувати дані та записи, що свідчать про те, що «вагнерівці» опинилися в Мінську в рамках спецоперації України з метою виманити російських бойовиків, які воювали на Донбасі. Про операцію нібито було відомо президенту Володимиру Зеленському та голові Офісу президента Андрію Єрмаку, а внаслідок витоку інформації про неї дізналися білоруські спецслужби.
Проте, влада тривалий час заперечувала сам факт існування спецоперації. Єрмак назвав інформацію про нібито причетність українських спецслужб до появи та затримання російських бойовиків у Білорусі спланованою дезінформацією та заявляв, що ця спецоперація «вигадана від початку і до кінця».
Але у червні наступного, 2021, року в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея виходила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перекрутили.
Читайте також:
«Захист інтересів України»: Арестович пояснив, чому Зеленський та Єрмак заперечували операцію проти вагнерівців
За підсумками розслідування ТСК у Верховній Раді там заявили, що у липні 2020 року СБУ звернулася до ГУР Міноборони із пропозицією провести " спецзахід" і вивезти з території Росії людей, які, як вважається, брали участь у збройних конфліктах, зокрема на Донбасі. До цього, ще у 2018 році, українська розвідка почала збирати інформацію про учасників ПВК Вагнера та проводила співбесіди, щоб отримати відомості про роботу угруповання.
Читайте також:
«У владі є кріт». Ексглава ГУР Бурба озвучив три головні причини провалу спецоперації щодо «вагнерівців» 17 листопада 2021 року було опубліковано розслідування Bellingcat та The Insider про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього главу ГУР Міноборони Василя Бурбу повідомляє, що голова ВП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.
Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що якщо спецоперація піде за планом, угода буде розірвана ще до 27 липня.
В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалося перевірити розмову.
Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності згоді про припинення вогню, заявили розслідувачі.
Планувалося, що «завербовані» українською розвідкою бойовики вирушать із Москви до Мінська, а звідти вилетять до Стамбула нібито для охорони нафтових об'єктів. Коли б літак пролітав у повітряному просторі України, рейс посадили б під приводом вибухівки на борту, а найманці ПВК були б затримані, сказано в матеріалі.
Читайте також:
«Усіх причетних було звільнено». Колишні розвідники заявили про тиск і погрози після Вагнергейту Та коли група з 33 найманців залишала Москву, команда ГУР перебронювала квитки, внаслідок чого найманці були змушені затриматись у Мінську на кілька днів. Їх переселили до санаторію за межею міста, де їх і було затримано білоруськими силовиками 29 липня, а пізніше видано Білоруссю Росії, попри запити України про екстрадицію.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування заявив, що воно ґрунтується на «інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою», а жодних висновків про те, що операцію злили, немає.
19 листопада Василь Бурба публічно заявив, що отримав вказівку про перенесення фінальної стадії операції 23 липня 2020 від Андрія Єрмака, який сказав, що це команда президента. Проте Єрмак заявив, що не давав ексглаві ГУР Бурбі вказівок щодо «вагнерівців».
Слухайте подкаст на цю тему
