Основними змінами у Конституції Білорусі, за які голосували 27 лютого на референдумі, будуть відмова від нейтралітету та звільнення президента від відповідальності за будь-які дії, що він здійснив на цій посаді.
За даними ЦВК, це рішення підтримали 82,86% тих, хто проголосував на референдумі 27 лютого. Нова Конституція набуде чинності 15 березня.
Найважливішою з поправок вважають закріплення у проекті конституції статусу Всебілоруських народних зборів, що існують із 1996 року, але весь цей час не мають нормативної основи своєї діяльності.
Поправки передбачають, що та сама людина може обіймати президентську посаду в Білорусі не більше двох термінів, проте ця норма почне діяти після вступу на посаду новообраного глави держави.
Таким чином, Олександр Лукашенко після нинішньої каденції (закінчується у 2025 році) гіпотетично зможе правити ще 10 років.
Для експрезидентів РБ у проекті конституції закладено особливі гарантії безпеки – їх не можна переслідувати за дії, вчинені під час виконання обов'язків, їм гарантується місце делегата ВНР та довічне членство у Раді Республіки.
При цьому ніхто – крім Олександра Лукашенка – не може обіймати кілька посад одночасно. Лукашенко ж на пропозицію ВНЗ має право залишатися і президентом, і головою зборів.
А от кандидати в президенти мають останні 20 років прожити в Білорусі і не мати посвідки на проживання за кордоном: така вимога позбавляє шансу балотуватися багатьох опозиціонерів, які залишили країну через загрозу репресій.
У проекті нової конституції немає наявної в чинній вказівки на те, що Білорусь прагне нейтралітету і має на меті зробити свою територію без'ядерною зоною.
На акціях протесту у день голосування затримали щонайменше 525 людей.
Нагадаємо, члени Ради держав Балтійського моря (CBSS) одноголосно вирішили відсторонити Росію від подальшої участі в діяльності організації.
Про це йдеться у повідомленні на сайті уряду Норвегії, яка з липня 2021 року головує у Раді.
