Анкара звинувачує у сплеску пандемію та війну в Україні, а опозиційні політики попереджають, що ціни вийшли з-під контролю.
Про це йдеться у матеріалі Financial Times.
Офіційний рівень інфляції в Туреччині досяг найвищого рівня за останні 20 років, оскільки різке зростання цін на енергоносії та продукти харчування посилює економічні проблеми, з якими стикається президент Реджеп Таїп Ердоган.
Згідно з даними турецького статистичного інституту, індекс споживчих цін у березні зріс на 61% у річному обчисленні — з 54% у лютому, залишивши його на найвищому рівні з березня 2002 року.
Витрати на продукти харчування, які становлять приблизно чверть інфляційного кошика Туреччини, зросли на 70% у річному обчисленні. Витрати на енергоносії зросли майже на 103%, а транспортні витрати зросли на 99%, оскільки стрибок цін на сировину, спричинений вторгненням росії в Україну, вплинув на країну, яка імпортує майже всю нафту та природний газ.
Окремі дані, оприлюднені в понеділок, показали, що індекс цін виробників, який відображає витрати виробників, зріс майже на 115% у річному обчисленні.
Відповідаючи на дані про інфляцію, міністр фінансів Нуреддін Небаті заявив, що його країна переживає «надзвичайний період» через два роки пандемії коронавірусу, після чого послідувала війна в Україні.
Опозиційні політики стверджуют, що справжня інфляція навіть вища за офіційну. Алі Бабаджан, колишній міністр економіки, який зараз очолює опозиційну партію, назвав зростання цін «неконтрольованим».
Велі Агбаба, депутат від опозиційної Народно-республіканської партії, сказав, що країна йде «крок за кроком до гіперінфляції», яку часто визначають як річну інфляцію понад 50 відсотків протягом кількох місяців поспіль.
Аналітики Goldman Sachs заявили, що очікують, що темпи зростання цін перевищать 65 відсотків «і залишаться вище цих темпів протягом більшої частини 2022 року», перш ніж знизитися приблизно до 45 відсотків у грудні.
Ще до того, як вторгнення росії в Україну спричинило різке зростання цін на сировину, Туреччина боролася з найвищою інфляцією з моменту приходу партії Ердогана до влади майже два десятиліття тому.
Центральний банк знизив свою контрольну ставку загалом на 5 процентних пунктів в останні місяці минулого року,
оскільки Ердоган, який сам себе назвав «ворогом» високих процентних ставок, наказав політикам віддавати пріоритет економічному зростанню, незважаючи на зростаючий тиск на ціни.
Опитування свідчать про те, що зростання вартості життя вдарило по підтримці турецького лідера, який створив більшу частину свого успіху на ранніх виборах завдяки забезпеченню економічного процвітання мільйонів людей. Але Ердоган, який відкидає усталену економічну ортодоксальність, згідно з якою високі процентні ставки допомагають охолоджувати інфляцію, відмовився дозволити центральному банку країни підвищити вартість позик.
З урахуванням базової позичкової ставки центрального банку на рівні 14 відсотків реальні відсоткові ставки становлять мінус 47 відсотків, якщо врахувати березневий рівень інфляції. Глибоко негативна реальна процентна ставка ризикує чинити подальший тиск на ліру, яка в цьому році була найгіршою валютою країн, що розвиваються після російського рубля, втративши близько 9 відсотків своєї вартості щодо долара.
Банк MUFG попередив, що останні дані про інфляцію «ще більше підірвуть довіру» до турецької валюти,
додавши, що параметри монетарної політики «занадто вільні для боротьби з інфляційними ризиками».
Небаті сказав на заході в північно-західному місті Бурса, що проблеми ланцюга поставок у сільському господарстві та енергетиці, зокрема, створили інфляційний тиск.
Він наполягав на тому, що Анкара вживає заходів, щоб «назавжди» знизити інфляцію, вказуючи на спірну підтримувану державою схему, яка прагне заманити вкладників назад до ліри, обіцяючи захистити їх від валютного ризику. Уряд також оголосив про кілька раундів скорочення ПДВ, а також про підвищення мінімальної заробітної плати на 50 відсотків, намагаючись обмежити біль для домогосподарств.
Аналітики попереджають, що війна в Україні також може вразити туристичний сектор Туреччини, який покладається як на українських, так і на російських відвідувачів і є важливим джерелом іноземної валюти для економіки країни.
