Нове розширення НАТО може відбутися найближчими місяцями: Альянс готовий прийняти до своїх лав Фінляндію де вже в травні можуть оформити офіційну заявку на членство. Крім того, замість відведення сил зі Східної Європи, чого вимагала Росія, Альянс зосередив там ще потужніший контингент і радикально перегляне своє ставлення до РФ у новій довгостроковій стратегії.
"Росія розпочала найбільше з часів Другої світової війни вторгнення в сусідню суверенну країну. Війн такого масштабу, такої жорстокості ми не бачили в Європі з часів Другої світової, і почав її президент Путін. У Путіна є повноваження її завершити [...], — констатував генсек НАТО Єнс Столтенберг у нещодавньому інтерв'ю. — Відносини НАТО та Росії могли б розвиватися набагато краще та швидше, якби Росія обрала демократичний шлях розвитку. Але влада Володимира Путіна пішла принципово іншим шляхом».
НВ узагальнив головне, що важливо знати сьогодні про перші наслідки російського вторгнення для трансатлантичної системи безпеки, стратегії та конфігурації сил НАТО.
Імовірний і максимально швидкий вступ Фінляндії в НАТО замість багаторічного нейтралітету
«Лише чотири місяці тому ідея про вступ Фінляндії в НАТО вже цьогоріч задавалася б надуманою. Тепер перспектива того, що колись нейтральний сусід Росії подасть заявку на вступ до західного військового альянсу, здається майже невідвротною», — написала 4 квітня Financial Times у своєму матеріалі про стрімкий курс на членство в Альянсі, який схоже обрала Фінляндія.
Читайте також:
«Феноменальні зміни». Фінляндія розуміє, що без НАТО залишатися поруч із таким сусідом, як РФ, просто немислимо — експерт Країна, яка має спільний з Росією кордон протяжністю 1,3 тис. км, у роки холодної війни дотримувалася суворого нейтралітету, вважаючи саме його запорукою власної безпеки — хоча приєдналася до ЄС у 1995 році. Один високопоставлений фінський чиновник зізнався FT: він давно ставив собі за питання про те, що має статися, аби змінити позицію його країни щодо НАТО. На неї не вплинули ані війна Росії з Грузією у 2008 році, ані анексія нею Криму та атака на Донбас у 2014 році: підтримка членства в Альянсі серед населення залишалася на рівні близько 20%.
Масштабне російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року стало тим фактором,
який підштовхнув фінське суспільство та владу країни на радикальну зміну курсу. Вже 27 лютого громадська петиція про вступ країни до НАТО набрала 50 тисяч підписів, необхідні для розгляду в парламенті. До середини березня 62% фінів - рекордна кількість - заявили під час соціологічного опитування, що підтримують приєднання Фінляндії до Альянсу.
Про це заговорили перші особи країни. 3 квітня прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що війна Росії проти України змушує її країну серйозно переглянути свою безпекову політику "Росія - не той сусід, яким ми його вважали", - сказала прем'єр, додавши, що своє рішення щодо членства в НАТО, яким би воно не було, Фінляндія ухвалить "виважено, але швидко" - до кінця нинішньої весни.
7 квітня фінська газета Iltalehti написала з посиланням на власні джерела, що Фінляндія вже готується подати заявку на членство в НАТО й окреслила терміни такої процедури. Спочатку прем'єр-міністр Санна Марін запропонує відповідний додаток до зовнішньополітичної декларації країни. Потім президент Фінляндії Саулі Нійністе та урядовий комітет із зовнішньої політики та політики безпеки,
як очікується, затвердять цю заявку протягом перших двох тижнів травня. Після цього відповідне рішення також має бути підтримане в парламенті Фінляндії.
Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевняв, що якщо офіційний Гельсінкі зробить вибір на користь НАТО, Альянс оформить членство Фінляндії максимально швидко. «Фінляндія є дуже близьким партнером НАТО. […] Якщо вони вирішать подати заявку, їм будуть раді, і ми знайдемо спосіб дуже швидко узгодити протокол про їхнє прийняття», — наголосив Столтенберг 31 березня. FT зазначає, що фінська сторона може прагнути встигнути здійснити всі формальності, необхідні для подання заявки, до червневого саміту НАТО в Мадриді.
Читайте також:
Вторгнення Росії. Путіна не цікавить зміна влади в Україні, у нього інші цілі — президент Фінляндії Росія вже намагається протидіяти такій різкій зміні курсу Фінляндії загрозами та підривними операціями Фінська служба безпеки Supo попередила, що РФ готує масштабну кампанію дезінформації, щоб вплинути на дебати щодо вступу Фінляндії до НАТО. Ще в лютому МЗС РФ заявило, що можливе прийняття Швеції та Фінляндії в Альянс «потягне за собою відповідні кроки» з боку Росії.
А після того, як новий курс Гельсінкі став очевидним, перший заступник голови міжнародного комітету Ради Федерації РФ Володимир Джабаров пригрозив, що вступ до НАТО зробить Фінляндію «мішенню для заходів Росії у відповідь».
Однак Фінляндія вважає за краще орієнтуватися на думку своїх громадян. Міністр Фінляндії у справах ЄС Тітті Туппурайнен заявила, що бажання більшості фінів вступити до НАТО має «першорядне значення». «Для нас, відповідальних за ухвалення рішень, це заклик оперативно аналізувати ситуацію та приймати рішення. Ми готові до цього», — заявила вона.
У разі затвердження заявки Фінляндії, вважає FT, найпроблемнішим питанням для країни стане забезпечення безпеки в той період, поки це рішення ратифікуватимуть парламенти 30 країн-членів Альянсу. Проте у фінському суспільстві вже стався невідворотний та історичний поворот у бік членства в НАТО, вважають у Фінляндії. "Це радикальна зміна, величезне зрушення в поточній динаміці", - сказав FT Чарлі Салоніус-Пастернак, провідний дослідник Фінського інституту міжнародних відносин.
Дискусія про повний розрив відносин Альянсу з Росією
За півтора місяця війни в НАТО шириться дискусія щодо того, як Альянсу вибудовувати свої відносини з Росією відтепер і в майбутньому — особливо з огляду на те, що війна затягується.
Читайте також:
НАТО має докази, що за звірствами у Бучі стоять саме ЗС РФ — Столтенберг Низка європейських членів НАТО серед яких Польща та країни Балтії, вимагають повного розриву з Москвою. Про це 6-7 квітня, коли у Брюсселі зібралися глави МЗС країн НАТО, повідомила американська New York Times з посиланням на власні джерела серед західних високопосадовців. Згідно з цією інформацією, країни-прибічники максимального припинення контактів з РФ стурбовані тим, що будь-який меседж Москви про той чи інший варіант «перемоги» в Україні може серйозно вдарити по європейській безпеці. Ці держави, серед яких і Британія, також наполягають на важливості очевидної поразки Росії як результату війни, оскільки інший зворотний варіант міг би ще більше підірвати норми міжнародного права, поваги до національного суверенітету та територіальної цілісності інших країн.
В іншому таборі — такі держави,
як Франція, Німеччина та Туреччина. Вони вважають, що варіант очевидної поразки РФ і переконливої перемоги України вкрай малоймовірний, а вірогіднішим результатом війни буде перехід її виснажливої фази в формат припинення вогню. Тому ці країни наполягають на необхідності для Альянсу зберігати контакти з Володимиром Путіним навіть усупереч військовим злочинам, скоєним його військами.
Проте, пише NYT, на тлі кривавої війни РФ в Україні Альянс дійшов кількох консенсусів:
- Росія більше не є стратегічним партнером НАТО а Організація Північноатлантичного договору більше не пов'язана обмеженнями на чисельність військ які були прописані в Основному акті Росія-НАТО (1997 р). У НАТО панує згода і щодо того, що Альянсу слід суттєво наростити свою військову міць, щоб стримувати агресивну Росію, доки Путін та його союзники зберігають владу в Москві.
- Альянс продовжить активно допомагати Києву зброєю Приблизно дві третини з 30 країн-членів НАТО вже надали Україні летальне озброєння. Загальний обсяг постачання Альянсу українській стороні залишається засекреченою інформацією, проте NYT з посиланням на свої джерела констатує, що «загальний потік дуже великий і має величезне значення для перебігу війни» та оборонних зусиль України.
- НАТО продовжить співпрацювати з Україною після закінчення війни - навіть якщо вона завершиться лише тим, що буде встановлена нова лінія зіткнення між російськими та українськими військами. Альянс прагнутиме допомогти Україні Україну стати «неперетравлюваною» ціллю для Росії, як сказав NYT один високопоставлений західний чиновник. Мета таких зусиль НАТО полягатиме в тому, щоб «озброїти та навчити українців настільки добре, аби Путіну не захотів повторити спробу» захоплення України.
- Країни НАТО розпочинають розробку нової стратегічної концепції Альянсу — вперше з 2010 року. Зараз проект такої концепції на початковій стадії, однак він мітить набагато жорсткішу позицію щодо Росії, пише NYT. У документі Альянс виходитиме з того, що на РФ і НАТО чекає тривалий період конфронтації та затратного для Альянсу "стримування" Москви.
Російська пропаганда роками називала розширення НАТО ключовою геополітичною загрозою РФ. Перед лютневим вторгненням в Україну Москва вимагала від Альянсу повернутися до кордонів «до 1997 року», маючи на увазі, зокрема, виведення з країн Східної Європи сил, техніки та озброєнь НАТО.
Проте жахи перших тижнів повномасштабної війни, яку РФ розгорнула в Україні, вже призвели до зворотного ефекту, причому довгострокового. Його описав у нещодавньому інтерв'ю генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Читайте також:
«Це можливо і необхідно». НАТО має швидше надавати Україні потужні системи озброєння — ексспівробітник альянсу «Путін хоче менше НАТО біля своїх кордонів? Натомість він отримає збільшення нашої присутності — лише так ми можемо гарантувати, що жодна з країн — членів альянсу не зіштовхнеться з тією жахливою агресією, з якою стикається Україна. Президент Путін хотів розколоти НАТО? Натомість він побачить більш консолідований альянс, який одностайно виступає проти грубого порушення державних кордонів», — заявив Столтенберг у своїй першій розмові з російськими журналістами з початку вторгнення.
(інтерв'ю головному редактору Нової газети Європа яка запустилася замість Нової газети, що закрилася в РФ).
Ось лише деякі кроки, спрямовані на зміцнення НАТО, які вже зробив або запланував Альянс:
- Нарощування військового контингенту біля східних кордонів блоку по одній багатонаціональній бойовій групі вирішено розмістити в Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії, на додачу до вже наявних сил НАТО в країнах Балтії та Польщі. "Таким чином, у нас буде вісім міжнародних бойових груп НАТО на всьому східному фланзі від Балтійського до Чорного морів", - заявив Столтенберг. Зокрема, Словаччина розмістить близько 2,1 тис. військових та ЗРК Patriot (їх вже почали розгортати в країні). Німеччина направляє до Словаччини близько 700 військових, до 600 військовослужбовців прибудуть із Чехії та до 400 — зі США, частина контингенту прибуде з Нідерландів, Польщі та Словенії. Це перше довгострокове розміщення сил НАТО на території Словаччини.
- Посилення вже існуючих сил НАТО у прикордонних країнах Альянсу Наприклад, Німеччина перекинула до Литви зенітно-ракетний комплекс Ozelot разом із додатковими військовослужбовцями Бундесверу. Комплекс розгорнуто на території військового містечка Рукла Йонавського району Литви, де базується передовий зведений батальйон військового блоку НАТО. "Кошти протиповітряної оборони з додатковими військовими Німеччини перекинуті в Литву як реакція на зміну ситуації у сфері безпеки", - заявив міністр оборони Литви. А Британія розмістить у Польщі надточну систему ПРО Sky Saber, яка здатна вражати об'єкт розміром із тенісний м'яч, що рухається зі швидкістю звуку.
- 6-7 квітня міністри країн НАТО домовилися також «активізувати практичну підтримку інших партнерів Альянсу », яким може загрожувати російська агресія – включаючи Грузію та Боснію та Герцеговину.
