Обігнавши за цим показником такі країни, як Іран, Сирія, Північна Корея та Венесуела. За півтора місяці війни кількість санкцій проти країни-агресора дійшла до восьми тисяч і продовжує збільшуватися. Бо хоч час від часу і лунають, заяви, що буцімто Європа вже майже вичерпала можливий запас санкцій, але насправді потенціал ще є, особливо допоки на рівні ЄС немає повного ембарго на енергоносії.
Втім, навіть існуючий рівень санкцій вже призводить до погіршення економічних прогнозів для Росії. За результатами року, падіння ВВП у РФ прогнозують щонайменше на рівні 10%, частіше зустрічаються прогнози до 15%. Та навіть за умови 10%-го скорочення російської економіки, це буде найгірший показник за всю історію держави, який призведе до того, що вперше за кілька століть ВВП на душу населення в Росії стане нижче, ніж у густонаселеному Китаї.
Не всі санкції однакові - якісь здійснюють удар безпосередньо по економіці, якісь унеможливлюють її розвиток в довгостроковій перспективі, якісь є іміджевими чи персональними, аби розбурхати ту частину населення Росії, яка звикла жити в достатку.
Кожна має різний масштаб наслідків. Якщо говорити про найсильніші та найвагоміші, то тут точно є свій топ-5.
1. Замороження золотовалютних резервів
Мабуть, найбільш неочікувана для Кремля санкція — ані за запровадженням, ані за ефектом. Західні країни заблокували валютні рахунки Росії, які вона тримала за кордоном — приблизно половину золотовалютних запасів країни.
Тримати гроші за кордоном — нормальна практика для країн, які не збираються воювати. Але ж Путін збирався перемогти за тиждень, і вважав, що Захід на такий крок навіть не встигне піти.
Зрештою бюджет для підтримки російської економіки та фінансування війни зменшився на $300 млрд. До 4 квітня США ще дозволяли використовувати ці рахунки для погашення облігацій суверенного боргу. І з цим могло не бути жодних проблем ще до 25 травня. Але після того, як світ побачив шокуючі наслідки навали російської армії на Київщині, цю «лавочку» з міжнародними рахунками прикрили. Росії довелося обирати оплату в рублях, аби не вимивати залишки валюти, яку стає все складніше отримати.
Енергетичне ембарго — це «Маріуполь» війни на санкційному фронті
В свою чергу, це скоріш за все призведе до технічного дефолту країни, що забезпечить тривалу ізоляцію від ринків капіталу та зовнішніх інвестицій, а також високі витрати на запозичення навіть у тих країн, які погодяться давати Росії в борг.
2. Заборона ввезення готівкової валюти та капіталу
Отримати ж валюту стає складніше з кількох причин. По-перше, США та ЄС заборонили ввезення на територію Росії готівкові долари та євро. І це неабиякий удар по споживачам в країні, в якій залишається найбільший у світі обіг кешевого долару.
Крім того, валюта, а разом із нею і провідні технології, не може зайти в країну-агресор і у вигляді інвестицій, оскільки західні країни заборонили вкладати кошти в економіку (повністю чи в окремі сфери), цінні папери держави та операції з деякими держкомпаніями.
Також поповнення валютних резервів обмежено санкціями на проведення операцій через окремі банки та заблокованим доступом до ресурсів міжнародних фінансових організацій. Останнє вдарить і по держкомпаніям, чий валютний борг складає більшу частину державного боргу Росії.
Вкупі із блокуванням закордонних валютних рахунків,
ця санкція теж є однією зі складових шляху Росії до дефолту. Вже не кажучи про подальший розквіт «чорного» ринку валюти та негативних настроїв населення, які звикли запасатися валютою у кризу, а заможні росіяни майже не можуть вивезти свій кеш закордон.
3. Вторинні санкції
Наприкінці березня США пішли далі введення санкцій лише щодо російських компаній. Білий дім ввів вторинні санкції - санкції, під які може потрапити компанія будь-якої країни, якщо виявиться, що вона допомагає Росії обходити санкційні обмеження та заборони. Наразі вони торкнуться аерокосмічної, морської та електронної сфер.
Читайте також:
Сергій Фурса
То санкції діють чи ні? Чому економіка Росії ще тримається
Перший приклад того, як діють обмеження, та як на них реагують глобальні гравці, вже є. Китайський виробник смартфонів та електроніки Huawei відправив своїх російських співробітників на місяць у відпустку. Експерти з ринку вважають, що за цей час компанія буде визначати, яку техніку може продовжувати продавати у РФ, щоб не потрапити під вторинні санкції через використання та постачання американських технологій в країну-агресор.
4. Обмеження торгівлі та закриття транспортних шляхів
Останній пакет міжнародних санкцій містив заборону на перетин сухопутного кордону з Європою російським вантажним транспортом та захід у європейські порти російським суднам. Це розширило вже наявні обмеження авіасполучення та закріпило окремі практики європейських портів та станцій дозаправки.
Ускладнення логістики з початку війни вже призвело до низки проблем в різних галузях економіки Росії - від виробництва офісного паперу до незапланованого призупинення виробництва та вимушених відпусток працівників АвтоВАЗ. Навіть до останніх санкцій ЄС проблеми з логістикою та поставками товару змушували йти з ринку навіть компанії, які не збиралися припиняти працювати в Росії, як, наприклад, французький ритейлер спорттоварів Decathlon.
Після введення офіційних санкцій торгові шляхи для Росії будуть повністю обмежені. Латвія в межах останнього пакету санкцій вже не пропустила на свою територію більше 150 фур з Росії та Білорусі.
Крім того, через транспортні обмеження страждають і логістичні проекти Росії з іншими країнами.
Так, наприклад, Китаю доведеться переглядати весь свій проект по активізації торгівлі з Європою Belt and Road, оскільки логістика включала територію та порти РФ. За рахунок цього проекту Росія розраховувала збільшити контейнерні перевезення, а з ними і доходи своєї державної залізниці РЖД.
5. Енергетичне ембарго
На жаль, з усіх торгових та логістичних обмежень виключений найсуттєвіший пункт — російські енергоресурси. Більше того, навіть жахливі військові злочини проти цивільного населення у звільнених від російських окупантів українських містах не додали рішучості Євросоюзу ввести повне ембарго на імпорт нафти та газу з РФ.
Поки повне ембарго на енергоресурси з країни-агресора ввели лише США, у яких на імпорт з РФ припадало близько 8%. Заборону на імпорт російського вугілля Європа відклала до серпня 2022 року. І тільки окремі країни Європи та світу, як Польща та Японія, обіцяють до кінця року відмовитися від російських енергоносіїв.
Разом з цим, без повного ембарго на продукти нафтогазового сектору Росії, інші санкції не можуть подіяти в повному обсязі. У 2021 році нафтогазові доходи становили 36%
у федеральному бюджеті РФ. Продовження імпорту нафти, газу та вугілля до країн Євросоюзу дозволяє агресору перекривати втрати економіки та населення від інших санкцій, продовжувати фінансувати війну проти України та отримувати валютні надходження.
Поки ж зокрема цей сектор продовжує забезпечувати непоганий профіцит бюджету Росії. Якщо за результатами 2021 року сальдо торговельного балансу становило +$120 млрд то лише за три місяці 2022 року позитивне сальдо вже дорівнює половині цієї суми — близько $60 млрд. За підрахунками Інституту міжнародних фінансів, Росія може заробити цьогоріч $321 млрд на продажі енергоносіїв — відшкодувати заморожені валютні резерви та ще й досягнути рекордно профіциту платіжного балансу за рахунок підвищення цін на світовому ринку енергоресурсів.
Енергетичне ембарго — це «Маріуполь» війни на санкційному фронті. Тож нашим європейським союзникам варто бути не менш рішучими та самовідданими у цьому питанні, ніж українські бійці в найгарячішій точці боїв за Україну, якщо ми всі хочемо забезпечити незалежність світу.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ
