Під час війни в Україні Казахстан став тиловою базою путінського режиму та російської армії, стверджує керівник опозиційного інтернет-медіа БАСЕ Айдос Садиков.
Війна Росії проти України — головні події 6 травня
В інтерв'ю Радіо НВ казахстанський журналіст розповів, як Акорда приховано підтримує Кремль і диктатора Володимира Путіна, а також чому, попри це, громадяни Казахстану підтримують Україну.
https://www.youtube.com/watch?v=4WZTSNjJr6s
— Як Казахстан реагує на заяву російського пропагандиста Тиграна Кеосаяна? Він записав відео, де погрожує Казахстану, говорить про те, що на Казахстан чекатиме майбутнє України, хоча ми бачимо, що Україна перемагає — майбутнє її досить непогане. Як реагують у Казахстані на його слова?
— Після публікації відео з Тиграном Кеосаяном, де він образливо висловився про казахський народ, була бурхлива реакція з боку громадськості. У мережі з'явилися сотні відеозвернень, дописів, де люди прямо відповідали Кеосаяну, що Казахстан, казахський народ завжди підтримує і підтримуватиме Україну, що ніколи не підтримуватиме Путіна та його агресію.
Що стосується Акорди (штаб-квартира Адміністрації президента Казахстану — ред.), то реакція досить поміркована. Були погрози, що Кеосаяну заборонять в'їзд до Казахстану, але поки що офіційного рішення ми не бачимо — це залишилося на рівні пороз.
— Чи можливо, що влада дослухається цих реакцій громадян Казахстану на дійсно образливе відео в їхній бік?
— Влада, звичайно, дослухається, але якихось офіційних рішень, жорстких заходів щодо Кеосаяна, ймовірно, ми не побачимо.
Кеосаян — наближений до Кремля, до Путіна пропагандист, тому щодо нього жодних заходів не вживатимуть. Все залишиться на рівні заяв. Керівництво Казахстану — це диктаторський режим, який залежить від Кремля: входить до ОДКБ та ЄврАзЕС. Через висловлювання Кеосаяна вони не псуватимуть відносин; не ухвалять рішень, які обмежуватимуть пропагандистів, наблизжених до Путіна.
— На пострадянському просторі 9 травня класично святкували досить урочисто. Наскільки це є важливим святом для Казахстану. Як його відзначають? Це й було причиною того образливого відео, яке записав російський пропагандист.
— Насправді вимоги відмовитись від святкування 9 травня в Казахстані звучать давно,
починаючи з 2014 року, з Майдану, коли Україна розпочала свою визвольну війну проти Російської імперії. З того часу в Казахстані постійно триває таке «бродіння», що постійно відбуваються акції з вимогами відмовитися від святкування імперського колоніального свята 9 травня.
Влада згодом до цього прислухалася, змушена була піти на поступки. День захисника вітчизни перенесли із лютого на 7 травня. Наразі є хвиля невдоволення тим, що 9 травня збиралися відзначати у Казахстані, яка розпочалася вже після війни в Україні. Градус нетерпіння підвищувався. Влада зрозуміла, що в цьому випадку з цього нічого доброго не вийде.
Якби вони оголосили, що 9 травня проводитимуть паради, то помірковано опозиційні, патріотичні, націоналістичні сили закликали б цього дня вийти на мітинги громадян Казахстану. У цьому випадку вийшла б зворотна реакція: замість показати картинку, припустимо, Путіну, вони отримали б багатотисячні антипутінські мітинги на підтримку України. Тому влада плюси-мінуси порахувала і вирішила, що слід поступитися громадськості та відмовитися від такого святкування.
— Чи можливі масові антипутінські мітинги у Казахстані?
— Антипутинські, антиросійські мітинги в Казахстані проходили давно і проходять постійно — проти будівництва атомної ГЕС російськими компаніями, за повернення космодрому Байконур Казахстану, проти військових баз Росії, проти випробування ракет… Протягом 10–12 років проводяться різноманітні малі та великі акції.
Що стосується саме антивоєнних, що стосуються України, наприкінці лютого — на початку березня проходили досить масштабні акції в Казахстані на підтримку України, зокрема в Алмати та Астані. Одна з цих акцій закінчилася затриманням активістів біля консульства Росії в Алмати.
Наразі підтримка України в соцмережах стовідсоткова. Останній місяць ми не бачимо якихось масштабних акцій. Це пов'язано з тим, що влада заборонила проводити якісь акції і намагається на рівні організацій ізолювати лідерів або не дати їм вийти з дому.
Ми вчора дізналися, що українську громадянку, співробітницю посольства України в Казахстані на ім'я Златослава, було затримано. Її засудили до 10 діб адміністративного арешту і збираються депортувати в Україну.
Це за те, що вона перепостила антипутінський пост на підтримку України та проти війни в Україні із закликом виходити на вулицю.
— Наскільки жорстке казахське законодавство щодо перепостів, щодо того, що громадяни Казахстану можуть чи не можуть писати у соцмережах?
— У влади позиція неоднозначна. Ми не можемо сказати, що 100% усіх людей, які пишуть якісь пости з критикою влади чи на підтримку України, затримуватимуть чи садитимуть. Це відбувається вибірково.
Масових репресій не відбувається, бо все-таки диктаторський режим у Казахстані не такий примітивний як у Білорусі. Тут він більше маневрує, намагається не потрапляти у поле зору західних спецслужб, громадськості, щоб їх не звинуватили у прямій відкритій підтримці Путіна. Це відбувається приховано, завуальовано.
— Охолодження між Казахстаном і Росією, яке могло б бути викликане цим образливим відео, насправді не відбулося?
— Якщо ви маєте на увазі офіційну владу, то між ними, звичайно, жодного охолодження не відбувається. Це не вперше, коли російські пропагандисти чи політики образливо висловлювалися на адресу казахського народу або держави.
Це все обмежувалося реакцією влади, демаршами у вигляді заяв, і не впливало на відносини між Акордою і Кремлем. Акорд, тобто керівництво Казахстану, і далі залишається у фарватері Кремля, продовжує приховано підтримувати Кремль.
Два найбільші путінські банки, які потрапили під санкції, — Сбербанк і Альфа-Банк — викуплені олігархами, близькими до нинішнього казахстанського режиму. Тимур Кулібаєв і [Бахитбек] Байсеїтов викупили активи Альфа-Банку та Сбербанку, яким через санкції заборонено мати справи з громадянами інших країн. Вони врятували активи цих банків — понад мільярд доларів. Тобто, насправді влада Казахстану продовжує приховану підтримку Кремля, Путіна.
— Українське Головне управління розвідки повідомляло, що Москва має намір організувати в країнах ОДКБ, наприклад, виробництво деталей до російської продукції військового призначення. Зрозуміло, офіційний Казахстан це все заперечує, каже, що вони не допомагатимуть Москві обходити санкції. Що ви знаєте про це?
— Крім цих двох випадків [допомоги з банками] ми знаємо, що в Казахстані є п'ять прихованих військових баз Росії.
Крім того, у Казахстані протягом півтора-двох місяців проводилися спільні навчання казахстанських військових із російськими.
Спільна діяльність між казахстанським диктаторським режимом і Кремлем триває.
Щодо комплектуючих та інших деталей, які можуть допомогти Росії у війні проти України: казахстанський режим у цьому теж допомагатиме. Я думаю, що закупівля тих самих тайванських напівпровідників або якихось інших матеріалів, необхідних для військової техніки Росії, відбуватиметься, зокрема, через Казахстан. Поки що фактів у нас немає.
— Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про те, що з початку війни Росія намагалася залучити Казахстан до неї. Чи знаєте ви щось про це?
— Думаю, що прямого втягування саме за участю Збройних сил Казахстану у війну на боці Путіна не буде — режим у Казахстані досить гнучкий, досить хитрий і не діятиме прямолінійно, як це робить той самий Лукашенко.
Він не буде відкрито підтримувати Путіна, він не буде (тим паче) посилати війська, оскільки це позначиться на становищі численних мільярдерів і мільйонерів, близьких до режиму,
економіці та соціально-політичній ситуації у Казахстані.
Режим у Казахстані насилу тримається на багнетах, тому найменше коливання, тим паче зовнішнє, санкції, які можуть бути запроваджені щодо Казахстану, можуть дуже позначитися на самому існуванні нинішнього режиму. Тому на такі дії, звісно, цей режим не піде.
Казахстан зараз залишається тиловою базою російської армії, яка воює в Україні. Якщо Білорусь — це військова база Росії — такий російський авіаносець, з якого запускаються ракети, з якого йдуть сухопутні війська в Україну; то Казахстан як інша країна ОДКБ, близька до Кремля, залишається тиловою базою путінського режиму. Через Казахстан путінський режим дихатиме з-під санкцій. Для цього до Казахстану вже заселяються сотні тисяч росіян — тільки станом на 30 березня 2022 року в'їхало понад 100 тисяч громадян Росії. Це офіційна інформація. Зараз ми не знаємо, скільки всього людей заїхало, але припускаємо, що у другий місяць мало заїхати не менше людей. На кордоні Казахстану та Росії великі затори, багатокілометрові черги машин — це громадяни Росії, які намагаються заїхати до Казахстану.
— Як ви оцінюєте рівень воєнної загрози з боку Росії?
— У Казахстані дуже великі побоювання, що після України Путін може рушити до Казахстану. Чому? Бо тут є сильні сепаратистські тенденції. Багато хто з тих російськомовних чи представників некорінної національності, які живуть у Казахстані, приховано чи відкрито підтримують агресію проти України, Путіна. Тому рано чи пізно ці люди можуть за підтримки Росії піднятися, оголосити про створення якоїсь там Північноказахстанської чи Павлодарської народної республіки. Таке може статися.
Але всі розуміють, що доля Казахстану та інших країн колишнього Радянського Союзу залежатиме від війни в Україні, від того, якої поразки зазнає Путін в Україні. Усі розуміють: поки руки Путіна пов'язані війною в Україні, нікуди він не рушить, бо відкривати другий чи третій фронт буде просто самогубством для Путіна у теперішній ситуації.
