9 серпня генсек ООН Антоніу Гутерріш посадив дерево в національному парку Улан-Батора, столиці Монголії. Захід проводився у рамках національного руху «Мільярд дерев до 2030 року».
Президент України Володимир Зеленський у червні 2021 року підписав указ про реалізацію проєкту «Зелена країна», в рамках якого за три роки планувалося посадити той самий 1 млрд дерев. План почав буксувати ще до війни.
Як зараз живе Монголія, країна в Центральній Азії з величезною територією, але населенням таким самим, як у Києві?
Уроки війни в Україні для Монголії
Офіційна влада країни довго не наважувалася висловити своє ставлення до російської агресії. Тільки 2 березня міністр закордонних справ закликала до мирного врегулювання конфлікту, але спочатку це повідомлення не було перекладено англійською мовою.
Опозиція була рішучою. 1 березня Демократична партія заявила: «Демпартія протестує проти використання кремлівськими лідерами на чолі з Володимиром Путіним збройних сил для окупації під прикриттям спеціальної військової операції члена ООН, незалежної, суверенної та демократичної держави – України».
Соціальні мережі в країні були наповнені критикою передбачуваної бездіяльності уряду у захисті інтересів України.
Монголія направила Україні гуманітарну допомогу та утрималася під час голосування щодо резолюції ООН з вимогою виведення російських військ. «Хоча цих заходів у жодному разі недостатньо, вони важливі, враховуючи той факт, що Росія майже повністю контролює енергопостачання Монголії й безжально чинить тиск на Монголію, щоб та підтримала її війну», – йдеться у статті монгольського політолога, опублікованій у журналі The Diplomat.
Протягом останніх 30 років Монголія не бачила потреби витрачати багато грошей платників податків на свої збройні сили. Але війна в Україні показала монголам, що країна має бути готовою до будь-якої ситуації.
10 липня, у День державного прапора, уряд Монголії провів найбільший військовий парад за останні 30 років. «Судячи з ентузіазму та фанфар монгольської публіки, така підвищена увага до збройних сил, схоже, не викликає великого опору», — йдеться в статті.
Як відбувається економічний розвиток Монголії
«Геополітично ми перебуваємо між двома наддержавами,
– сказав в інтерв'ю журналу Time випускник Гарвардської школи Кеннеді та прем'єр-міністр Монголії Оюун-Ердене Лувсаннамсрай. – Ми дуже чутливі до глобальних економічних коливань, що є водночас і благословенням, і прокляттям».
Монголія володіє найбільшими у світі розвіданими запасами вугілля, іншими за величиною запасами урану та одними з найбільших запасів срібла. Також великі запаси золота, міді, залізняку, фосфору та цинку. Тому найвищі світові ціни на сировину вигідні цій країні.
Однак зростання інших цін дуже б'є по економіці. Високі ціни на паливо – особливо на дизельне, погіршують становище кочових громад, розкиданих степами (Росія забезпечує понад 90% потреби Монголії в нафтопродуктах). Санкції Заходу призвели до стрибка цін на російські хімікати (що використовуються для виробництва вибухівки, добрив і сільськогосподарських кормів) і на харчові продукти, які значною мірою поставляються з РФ.
Туризм, який формував 7,2% ВВП та забезпечував 7,6% зайнятості у 2019 році, нині впав.
Уряд Оюун-Ердене керує країною з початку минулого року. Воно декларувало мету перетворити Монголію з бідної сільськогосподарської економіки (близько третини населення живе у тій чи іншій формі бідності)
на сучасного експортера корисних копалин зі сприятливим середовищем для стартапів, великою кількістю міжнародних інвестицій та процвітаючим сектором фінансових послуг. Розроблено план «Бачення 2050» щодо збільшення ВВП на душу населення з 4009 до 38 359 доларів до середини століття.
Коли на початку 2000-х ціни на сировину різко зросли, Монголія на короткий час стала найшвидшою економікою у світі, отримавши прізвисько «Minegolia». Але гірничодобувний бум був недовгим, і 2017 року Монголія звернулася до МВФ за допомогою у розмірі 5,5 млрд доларів.
Наразі ціни на сировинні товари знову високі, але Оюун-Ердене сподівається уникнути чергового циклу підйомів та спадів, модернізуючи економіку Монголії за рахунок розвитку інфраструктури. Наразі реалізуються десятки проєктів, від гідроелектростанцій до залізниць та сонячних електростанцій.
Оюун-Ердене заробив собі величезний політичний капітал, переглянувши на користь Монголії угоду з Rio Tinto (австралійсько-британський концерн, третя за величиною у світі транснаціональна гірничо-металургійна компанія) на розширення величезної мідно-золотої копальні Оюу-Толгою в пустелі Гобі 75 млрд доларів.
На Китай припадає понад 90% експорту Монголії. Наразі він в основному здійснюється автомобільним транспортом. Черги на прикордонних переходах із Китаєм часом досягають кількох кілометрів.
Експорт Монголії, що не має виходу до моря, до інших країн здійснюється через китайські порти. Оюун-Ердене сподівається відкрити п'ять нових залізничних переїздів із Китаєм до кінця 2022 року.
Зовнішня політика Монголії
Намагаючись вирватися з обіймів Китаю та Росії, влада Монголії почала реалізовувати «Політику третього сусіда» – довгострокову стратегію розвитку відносин за межами Китаю та Росії. Останніми місяцями західні країни відреагували на ці прагнення.
Наприкінці червня Німеччина оголосила, що відновлює двосторонню допомогу Монголії після дворічної перерви. З 1 липня монголи отримали право на участь у бажаній австралійській програмі відпускних віз. Великий інтерес до Монголії виявляє Японія.
Оюун-Ердене прагне наголосити на відкритості своєї країни світу. У Сінгапурі він днями обговорював розміщення монгольських гірничодобувних компаній на біржі. До цього він говорив про цифрову трансформацію в Естонії та людські ресурси в Південній Кореї.
Однак, Монголія утрималася від пропозиції Генеральної Асамблеї ООН засудити російське вторгнення в Україну і проголосувала проти виключення РФ з Ради ООН з прав людини. «Відносини з двома нашими сусідами є пріоритетом», — говорить Оюун-Ердене.
Останні економічні новини з Монголії
У країні з 2021 року будується перший нафтопереробний завод (він державний). Підрядником будівництва є індійська «JMС Projects India».
Будівництво газопроводу «Союз Схід» із Росії через Монголію до Китаю має розпочатися 2024 року, зараз узгоджено техніко-економічне обґрунтування проєкту. Потужність трубопроводу – 50 млрд кубометрів газу на рік.
До бюджету Великобританії закладено 3 млрд доларів для фінансування кредиту з гнучкими умовами для британських компаній, які бажають інвестувати до Монголії.
Укладено перший контракт на проєкт будівництва залізниці відповідно до закону про концесії.
Уряд готовий переглянути умови договорів про розподіл продукції при видобутку нафти, укладених з китайською компанією «Петрочайна Дачин Тамсаг». Видобуток розпочався у 2012 році. Згідно з планом, потрібно було видобувати 1,
5 млн тонн нафти на рік. Проте було видобуто максимум 1,1 млн тонн.
У 2001 році уряд Монголії запустив проект «Дорога тисячоліття», щоб з'єднати всі провінції зі столицею дорогами з твердим покриттям. Через 21 рік проєкт було завершено – збудовано близько 7000 км доріг із твердим покриттям.
В Улан-Баторі розпочато будівництво житлового комплексу на 1008 сімей, що фінансується за рахунок безоплатної допомоги КНР у рамках проєкту з перепланування юрточних кварталів монгольської столиці. Комплекс складається із восьми 21-поверхових блоків. Площа квартир варіює від 50 до 55 кв. м. Проєкт буде завершено у грудні 2024 року.
Ринок нерухомості столиці переживає бум. З квітня минулого року середня ціна купівлі квартир зросла приблизно на 20%. Середні ціни за квадратний метр у квартирах у центрі міста на кінець квітня сягнули 1030 доларів.
Житло є однією з найгостріших проблем у Монголії, особливо у столиці, де проживає понад половина 3,4-мільйонного населення країни. Не менше половини мешканців столиці живуть у юрточних районах, де немає водопроводу, центрального опалення та каналізації.
«Студентський майдан» у Монголії
На початку квітня Оюн-Ердене надав у парламенті проєкт закону про запобігання росту цін та дефіциту ключових товарів та пом'якшенню негативних наслідків, викликаних міжнародною кризою.
Водночас соціальними мережами серед молоді почало активно розганятися гасло «Гарне життя в Монголії». Його автори наголошували на тому, що черга для від'їзду на заробітки до Південної Кореї становить десятки тисяч людей, що країна втратить цих людей, тому треба змінювати життя в Монголії, щоб молодь мала майбутнє на батьківщині.
7 квітня Союз молоді Монголії вивів на центральну площу Улан-Батора кілька сотень своїх прихильників, через деякий час кількість демонстрантів зросла до кількох тисяч людей. Місто до кінця дня стало в пробках. Молодь залишилася на майдані до ранку.
Вночі поліція спробувала розігнати учасників акції. Декілька десятків людей заарештували.
Вранці акція продовжилась із новою силою. До демонстрантів вийшов прем’єр-міністр. Він вислухав протестувальників та отримав від них список вимог із 15 пунктів.
Уряд екстрено провів засідання і прем'єр знову вийшов на площу для оголошення його підсумків. 11 із 15 вимог уряд вирішив задовольнити негайно, для ухвалення інших необхідно збирати парламент.
9 квітня відбулося засідання Ради безпеки Монголії, на якому було висловлено відданість Монголії демократичним принципам та підтримано рішення уряду, прийняті напередодні. Голова парламенту пообіцяв, що до 15 квітня всі запропоновані урядом закони будуть ухвалені.
У результаті всі вимоги протестувальників було виконано.
