Постачання російського вугілля до Європи в серпні, коли набуло чинності вугільне ембарго, впали на 77% у місячному вираженні, до 1,3 млн. тонн - на 374 млн. євро, що вдвічі менше, ніж у липні.
Заміну російському паливу Європа знайшла у ПАР та Колумбії. Постачання звідти у серпні зросли до порівнянних із росією значень. ПАР стала експортувати до Європи в 3,4 рази більше вугілля — 1,6 млн. тонн, Колумбія збільшила експорт удвічі, до 1,4 млн. тонн. Санкції скоротили кількість країн, які можуть купувати російське вугілля, з 35 до 20. Замість ринків, які виявилися закритими для росії, москва наростила експорт до Китаю та Індії Китай у серпні отримав 8,5 млн. тонн вугілля, що стало п'ятирічним рекордом. Імпорт до Індії зріс у два рази в місячному вираженні, до 2,6 млн. тонн вугілля на $550 млн. У вартісному вираженні поставки зросли вдвічі і майже втричі відповідно. Однак продавати вугілля у східні країни Москві доводиться з величезною знижкою. Енергетичне вугілля в Північно-Західній Європі коштує близько $300 за тонну, а ціни в портах ПАР на найбільш ходові марки знаходяться на рівні $255 за тонну. Китай купує російське вугілля вдвічі дешевше — за $130 за тонну.
Якщо врахувати, що Європа займала чималу частку у загальному обсязі, то проблема стає більш ніж серйозною, для мінімізації збитків доведеться звільняти працівників галузі та закривати видобуток. А за ситуації, що склалася, дисконт при продажі азіатським клієнтам робить цей бізнес, у кращому випадку, нульовим.
