Російська пропаганда кілька днів тому почала активно розповсюджувати заяву голови міської думи латвійського Даугавпілса Андрія Елксніньша про те, що нібито «Крим належить росії», яку мер також відмовився назвати агресором.
Ця заява прогнозовано викликала гостру оцінку з боку міністерств закордонних справ України та Латвії і вже 8 листопада Елксніньш визнав, що для нього, як для голови Даугавпілської міської думи, обов’язковий зовнішньополітичний курс Латвії. Також мер констатував існування міжнародних документів, що відображають український статус окупованого півострова, тим самим розписавшись у раніше зловживанні своєю владою з незрозумілою метою, пише сайт АРК.
Водночас варто зазначити, що «кримські заяви» Елксніньша це явно невипадковий «експромт», оскільки вони лягають у канву низки дій цього очевидно проросійського «політика». Справа в тому, що Даугавпілс є невеликим містом із переважно російськомовним населенням, і нинішній мер уже вдруге приходить до влади, заграючи з відповідним електоратом.
Примітно, що на вибори в 2021 році тодішній депутат міської думи Елксніньш йшов від соціал-демократичної партії «Злагода»,
яка відрізнялася «толерантністю» до росії і колись підписала договір про співпрацю з «Єдиною росією», заявивши буквально в стилі «єдиноросів», що Даугавпілсом «має керувати лише одна політична сила. Без партнерів. Без коаліцій».
Практично відразу після обрання Елксніньш поїхав до Москви, де в жовтні 2021 року взяв участь у «Російському енергетичному тижні», а першим віце-мером при ньому було призначено очевидного «кадрового російського» Олексія Васильєва — «голову Даугавпілського відділення російської громади Латвії», пізніше «відзначився» протидією перейменування радянських назв вулиць міста.
У березні 2022 року Андрій Елксніньш улаштував скандал через те, що директор музичної середньої школи та колишній депутат міської думи Айварс Брок підняв у навчального закладу прапор України на флагштоку, де раніше висів міський прапор Даугавпілса; тоді мер виступив проти нібито «утиску гідності міста», протягом трьох днів вимагаючи від Брока «поступок».
Пізніше Елксніньш публічно відмовився підняти на мерії прапор України, як це робили багато латвійських міст, на знак підтримки боротьби з російською агресією.
У липні 2022 року Елксніньш демонстративно відвідав, водночас Васильєвим, закрите святкування в готелі «Латгола» на запрошення генерального консульства Білорусі, незважаючи на відповідну рекомендацію МЗС Латвії чиновникам максимально ігнорувати представників режиму лукашенка.
У жовтні 2022 року Елксніньш демонстративно «протестував» проти знесення радянської пам’ятки в місті, організувавши в нього «останнє покладання квітів». Крім того, російська пропаганда періодично розкручує все нові і нові заяви Елксніньша про нібито «крах Латвії без російського газу».
Таким чином, вищеописана діяльність Елксніньша в прикордонному з Білоруссю Даугавпілсі об’єктивно має цікавити явно не лише латвійських дипломатів, а й інші структури, незалежно від його протиправних і згодом спростованих «кримських висловлювань». Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
