За кордоном

Росія має намір знайти нові ринки для збуту газу

З початку повномасштабного наступу Росії в Україну 24 лютого постачання природного газу «Газпрому» до Європи скоротилося приблизно на 80%. Таке різке скорочення насамперед повязане із власними рішеннями Кремля, спрямованими на розпалювання політичної та економічної нестабільності в Європейському Союзі, пишуть західні аналітики. «Путін помилився, вважаючи, що майже всі країни Європи не відмовляться від російського газу і почнуть “благати Росію повернутися”. Однак Росія не має чарівної палички для перенаправлення свого газового експорту, і будь-які можливі рішення будуть тривалими, надзвичайно дорогими і навряд чи замінять європейський ринок», - заявляють аналітики. 2021 року Росія експортувала до ЄС 155 млрд кубометрів природного газу. Це становило 61,7% від загального обсягу експорту російського газу в тому році і 73,8%, якщо вважати лише експорт газу трубопроводами, за винятком постачання зрідженого природного газу. Такий великий обсяг поставок був реалізований значною мірою завдяки великій мережі трубопроводів, що звязує Росію з Європою, зокрема трубопроводом «Північний потік - 1» на дні Балтійського моря,

трубопроводом «Ямал» через Білорусь та Польщу, трубопроводом «Братство» через Україну та трубопроводу «Турецький потік» на дні Чорного моря. Тим часом постачання ЗПГ, які забезпечуються переважно російським виробником природного газу «Новатек», становили досить невелику частку імпорту ЄС. Тому можлива втрата європейського ринку є великим викликом для «Газпрому», тим більше, що сибірські газові родовища, які досі постачали Європу, не були повязані з жодними альтернативними ринками, а саме з Китаєм. З огляду на такий стан справ не дивно, що Росія активно розглядає альтернативних покупців вуглеводнів. Ще у квітні 2022 року Путін публічно доручив уряду прискорити підготовку до перенаправлення експорту нафти та газу з Європи на інші ринки, у тому числі прискорити реалізацію нових трубопровідних проектів. Путін мав на увазі, серед інших проектів, газопровід «Сила Сибіру-2», що давно обговорюється, який зєднає газові родовища півострова Ямал в Арктиці з китайським ринком через Монголію. Проектна потужність газопроводу становить приблизно 50 млрд кубометрів на рік,

що приблизно відповідає одній третині постачання «Газпрому» до ЄС. Примітно, що в середині вересня віце-премєр РФ Олександр Новак прямо заявив, що трубопровід «Сила Сибіру-2» фактично замінить газопровод «Північний потік-2», що нині не існує.. Проте етап будівництва проекту має розпочатися не раніше 2024 року, а поточні прогнози показують, що будівництво на монгольській ділянці газопроводу не розпочнеться до 2027 року. Однак газопровід «Сила Сибіру-2» - не єдиний проект, який Росія розглядає для відкриття нових ринків щодо експорту газу. В цілому РФ хоче прискорити регіональні програми газифікації та побудувати нові хімічні заводи. Проте, мабуть, найрозрекламованішою ідеєю у цій сфері досі було створення нового хаба для російського газу в Туреччині. Концепція була представлена в одному з виступів Путіна в жовтні 2022 року і вперше була зустрінута з подивом з боку турецьких офіційних осіб, коли міністр енергетики Туреччини Фатіх Донмез сказав: "Ми вперше чуємо про питання постачання Європи альтернативними маршрутами". Проте, незважаючи на початкове небажання,

Туреччина погодилася приєднатися до проекту. «Перспективи реалізації турецького проекту щодо газу залишаються, мяко кажучи, туманними. По-перше, досі не завершено ТЕО, а будівництво нового газопроводу дном Чорного моря, глибина якого становить понад два кілометри, швидше за все, стане для Росії неможливим в умовах західних санкцій. Мабуть, найважливіший висновок, який можна зробити із цих російських заяв, полягає в тому, що Кремль розглядає втрату європейського газового ринку як величезну проблему. Теоретично проблема може бути вирішена протягом наступних кількох років, якщо РФ зможе збільшити свої потужності зі зрідження та відповідну інфраструктуру в Арктиці. Однак на даний момент варіант ЗПГ здається Кремлю недоступним через західні санкції (до яких відноситься заборона на експорт обладнання для зрідження) та небажання іноземних компаній, як інвесторів, так і підрядників, мати справу до токсичних ринків», - вважають аналітики, які не назвали своїх імен. На думку фахівців, відсутність у РФ можливості постачати Європу газом, негативно позначиться на її економіці. «Підбиваючи підсумок, можна заявити, що європейські країни продемонстрували, що вони можуть забезпечити прискорене розгортання додаткової інфраструктури для імпорту газу, фактично поклавши край своїй історичній залежності від постачання з Росії. Водночас, відрізавши себе від європейського ринку, Кремль втратив головного покупця російських вуглеводнів і не в змозі знайти такого великого імпортера в середньостроковій перспективі», - вважають економісти.

кремль, рф, ЄС, обладнання, туреччина

Читайте ще