Глобальний попит на кобальт, який використовується в батареях для електромобілів та побутової електроніки, неможливо буде задовольнити без видобування цього металу кустарним способом, тому його потрібно не закривати, а формалізувати. Про це йдеться в публікації Bloomberg.
До такого висновку дійшли експерти Женевський центр бізнесу та прав людини та Центр бізнесу та прав людини ім. Стерна Нью-Йоркського університету.
Близько 70% світового видобутку кобальту припадає на ДР Конго. Більшість з цього обсягу видобувається на промислових об'єктах транснаціональних корпорацій Glencore Plc і CMOC Group Ltd. Але приблизно 20% кобальту в цій країні видобувають на невеликих кустарних шахтах.
Це означає, що там відсутні навіть мінімальні вимоги до оплати й безпеки праці.
"Без кобальту з копанок покупці не зможуть задовольнити глобальний попит, який, за прогнозами, до 2023 року збільшиться у чотири рази", – сказала директорка Женевського центру Дороті Бауманн-Полі.
Тому експерти пропонують не боротися з копанками, а легалізувати їх.
У звіті розглядається приклад пілотного проєкту з реорганізації приватної копальні в ДР Конго у 2018-2020 роках.
Ініціатива була реалізована групою Trafigura, конголезькою гірничовидобувною компанією Chemaf Sarl, громадською організацією Pact і місцевим видобувним кооперативом. Завдяки легалізації вдалося покращити безпеку шахтарів, дати роботу жінкам та зменшити використання дитячої праці.
Через пандемію коронавірусу Trafigura і Chemaf закрили проєкт, а уряд ДР Конго вирішив створити державну монополію на видобування кобальту кустарним способом. Зараз там вирішують, як структурувати цю компанію.
"Необхідно, щоб компанії визнали цю можливість для співробітництва формалізації та відповідного видобутку кобальту, щоб зробити свій внесок у глобальний енергетичний перехід, який буде не тільки "зеленим", але і справедливим", — резюмують автори звіту.
- У 2022 році електромобілі обігнали смартфони як головне джерело попиту на кобальт.
