Сербія співпрацює з найманцями ПВК Вагнер, щоб контрабандою переправляти зброю та військову форму в Косово. Ця секретна операція покликана для закладання основи майбутньої анексії території країни Сербією.
Про це заявила президентка Косового Вйоса Османі в інтервʼю The Telegraph.
«Вони привозять зброю та форму, але формально не є частиною сербської армії. Сербія хоче досягти своїх цілей, не називаючи це військовою операцією», — розповіла Османі.
За її словами, така підготовка Сербії схожа на анексію Росією Криму в 2014 році, коли російські солдати в уніформі без будь-яких знаків розрізнення, яких називають «маленькими зеленими чоловічками», підготували шлях для відділення півострова від України.
Метою сербів є «підготувка ситуації для можливої анексії — не через традиційну військову операцію, а через гібридний вид атаки», стверджує президентка Косового.
За інформацією, таємна операція з контрабандою зброї для потенційної анексії здійснювалася щонайменше шість місяців. За словами Османі, намір «точно» такий самий, як той, який використовував Володимир Путін у Криму дев’ять років тому.
«Є чіткі докази того, що сербські воєнізовані групи планували та організовували це разом з Вагнером. Скільки їх було на кордоні чи всередині (на території Косового), це питання, яке ще розслідується», — додала політикиня.
Османі зазначила, що вагнерівці та серби будують окопи і барикади по-воєнному, так, як би вони могли б використовувати їх для потенційної боротьби.
Сербія заперечує, що найманці з групи Вагнера брали будь-яку участь у протистоянні з Косово.
Витоки конфлікту між Сербією та Косово
Після війни 1998−1999 років, коли сербська влада розгорнула репресії та чистки проти косовської албанської етнічної більшості і в конфлікт втрутилося НАТО, край перейшов під контроль ООН. Через десять років косовські албанці проголосили незалежність від Сербії, проте остання, як і низка інших країн світу, не визнала суверенітет Косова.
З того часу в регіоні базується контингент миротворців НАТО, який нині налічує близько 4 тис. військових, а Європейський Союз є посередником у процесі нормалізації відносин між Белградом і Пріштиною. Обидві столиці прагнуть набути членства в ЄС.
Але іноді в 1,8-мільйонному Косово, де 92% населення становлять албанці, а 6% - серби, спалахують конфлікти.
Останній такий стався наприкінці липня 2022 року, напередодні набрання чинності нормою, яка вимагала від 50 тис. косовських сербів переоформити на свої національні сербські або «нейтральні» документи та автомобільні номери. Тоді серби заблокували низку ключових доріг і прикордонних переходів між Косовом і Сербією. Зрештою, запровадження нових правил було відстрочено; розпочався тривалий пошук компромісу.
Ситуація на півночі Косова загострилася 10 грудня після затримання правоохоронними органами Приштини поліцейського-серба. У відповідь серби, які мешкають на півночі частково визнаної республіки, вийшли на протести та звели барикади на дорогах. Приштина відправила на північ підрозділи спецзагону косовської поліції.
26 грудня Сербія привела свої збройні сили у стан найвищої бойової готовності. У Косово переконані, що на Сербію для нагнітання ситуації в регіоні впливає Росія.
28 грудня Александар Вучич під час переговорів із сербами з Косова та Метохії попросив краянин демонтувати барикади.
