За іронією долі, Венеція, що колись була вмираючим промисловим містом, яке відродилось завдяки "культурному туризму", давно вже страждає через його бум. Зазвичай це місто площею лише у два київські Труханова острови відвідують на рік близько 20 млн. туристів. Зрозуміти, що це насправді, можна лише відчувши цьому самому, опинившись у ситуації, коли на вузькій середньовічній вуличці людей приблизно стільки ж, скільки у Києві у громадському транспорті.Щоправда, під час пандемії коронавірусу, який практично припинив туристичні потоки, жителі Венеції (деякі - вперше) відчули всю красу життя в ньому - аж до того, що в венеціанські канали, які в інший час пахнуть болотом, запливла риба. Зараз, коли туристичні потоки відновилися, цей кошмар, коли кількість туристів у літні дні вдвічі перевищує кількість усіх жителів Венеції, знову стала реальністю. В результаті в місті відбуваються два протилежні явища - при мільйонах туристів (більшість з них прибувають на лайнерах і навіть не ночують у місті) його постійне населення, як пише The Guardian, минулого літа вперше опустилося нижче за відмітку 50 тис.
З 1950-х років з міста виїхали 120 тис. корінних жителів.Прагнучи допомогти зупинити спад, команда венеціанського університету Ка'Фоскарі та Fondazione di Venezia створили Venywhere , проект, завдяки якому ті, хто може працювати віддалено, отримали можливість жити у Венеції. В обмін на невелику разову плату та зобов'язання пробути у Венеції не менше трьох місяців, команда проекту надає допомогу у пошуку квартири та вирішенні візових питань.Схема вже привабила сотні претендентів. Як каже один із них, 35-річний інженер-програміст з Німеччини: "Венеція сильно відрізняється від будь-якого іншого міста, в якому я жив. Тут немає машин і стільки краси, що в голову приходять нові ідеї, і ти починаєш думати про те, яким може бути суспільство у майбутньому".Заради об'єктивності додамо - на відміну від тих азіатських країн, де можна жити, працюючи "на віддаленні", відносно дешево, Венеція - місто дороге.Фото: Pinterest
