У суботу, 18 лютого, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провели переговори зі Сполученими Штатами під час Мюнхенської конференції з безпеки. Це перша зустріч між лідерами країн Південного Кавказу з жовтня на тлі загострення напруженості в Нагірному Карабасі.
Про це повідомляє Reuters.
Напруга серйозно загострилася через двомісячну блокаду Лачинського коридору — єдиного сухопутного шляху, що дає Вірменії прямий доступ до Нагірного Карабаху.
«Я вважаю, що Азербайджан і Вірменія повинні продемонструвати, що перехід від тривалого протистояння, взаємної ненависті і ворожнечі повинен закінчитися», — сказав Алієв.
Водночас він звинуватив Вірменію в окупації азербайджанських земель протягом майже 30 років і розкритикував посадовця самопроголошеного Нагірного Карабаху.
У відповідь прем'єр Вірменії заявив, що «Азербайджан прийняв політику помсти» і спитав, чи хочуть лідери обох країн використати свою зустріч для «розпалювання нетерпимості, ненависті, агресивної риторики», чи для того, щоб покращити ситуацію.
За кілька днів до зустрічі Алієва й Пашиняна стало відомо,
що Вірменія завершила роботу над черговим етапом договору про встановлення миру і відносин з Азербайджаном і направила азербайджанській стороні пропозиції.
Після тристоронніх переговорів з Блінкеном офіс Пашиняна заявив, що він підтвердив рішучість Вірменії досягти угоди, яка «справді гарантуватиме довгостроковий мир і стабільність у регіоні».
«Я думаю, (мирна угода) може бути хорошим прикладом того, як країни, які мали серйозні історичні розбіжності, можуть зібратися разом і перегорнути сторінку ворожнечі», — підсумував президент Азербайджану.
Країни з 1992 року беруть участь у Нагорно-Карабаському конфлікті. Територія є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але його 120 000 мешканців складають переважно етнічні вірмени.
Раніше влада Вірменії відмовилася приймати у себе в країні навчання Організації Договору про колективну безпеку, заплановані на 2023 рік.
https://www.youtube.com/embed/wQ9B8se6Jhk
