Глава КНР Сі Цзіньпін планує радикальні зміни для подальшої централізації влади. Такі припущення робили аналітики напередодні відкриття 5 березня щорічної сесії парламенту – Всекитайських зборів народних представників. Очікується, що Сі скористається сесією, щоб провести масштабні зміни у своїй адміністрації, призначивши близьких прихильників на вищі державні пости та змінивши керівництво у секторах фінансів та технологій, щоб ще більше зосередити владу в руках партійного керівництва.
Повідомлення західних ЗМІ за підсумками першого дня роботи сесії підтверджують ці припущення.
Які цілі Китай ставить у галузі економіки
Зростання економіки минулого року склало 3% – це найнижчий показник за останні десятиліття. Головна причина цього – жорсткі обмежувальні заходи, введені з ініціативи Сі для того, щоб стримати поширення ковіда у країні. Пекін був змушений відмовитись від цієї політики наприкінці минулого року після масових протестів у країні.
На 2023 рік поставлено мету зростання на рівні близько 5%, заявив прем'єр-міністр Лі Кецян. Дефіцит держбюджету запланований у 3% від ВВП (2,
8% у 2022 році), обіцяють створити 12 млн нових робочих місць у містах та зберегти рівень безробіття на рівні 5,5%.
«Уряд КНР зараз стикається із важким завданням зміцнення довіри домогосподарств та бізнесу за допомогою політики, яка підтримує економічне зростання та приватний сектор», – вважає Есвар Прасад, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса.
Альфредо Монтуфар-Хелу, голова Китайського центру в Conference Board, сказав агентству Reuters, що встановлення більш високих цілей зростання потребувало б масштабних стимулів і «погіршило структурні диспропорції, з якими Китай намагається впоратися для досягнення своїх довгострокових цілей розвитку».Сесія Всекитайських зборів народних представників у 2023 році (відео)
https://www.youtube.com/watch?v=K5P-MVXRYpQ
Випереджаюче зростання витрат Китаю на оборону
Військові витрати КНР у 2023 році зростатимуть найшвидшими темпами за чотири роки і займуть велику частку економіки, що свідчить про те, що Пекін наголошує на безпеці, а не на розвитку.
Витрати на оборону збільшаться на 7,2%, що набагато випереджає збільшення загальних державних видатків на 5,
7%.
«Оборонний бюджет вказує на розрив між військовим і економічним розвитком Китаю, що збільшується, звертаючи назад більш ніж 20-річну тенденцію, згідно з якою розширення оборонного потенціалу відсувалося на другий план порівняно з економічним зростанням», — пише Financial Times.
Це відбувається на тлі того, що керівництво Комуністичної партії стурбоване натягнутими відносинами зі США, відсутністю прогресу в питанні Тайваню та безліччю міжнародних конфліктів, які Пекін вважає загрозливими для його інтересів.
Хоча військові витрати Китаю становлять лише одну третину від рівня США, за останні два десятиліття вони зросли у п'ять разів і тепер перевищують витрати 13 наступних за величиною військових витрат в Індо-Тихоокеанському регіоні разом узятих.
Бюджетні витрати на оборону на 2023 рік становлять 5,7% від загальних державних витрат, що є третім щорічним збільшенням цієї частки після більш як 20 років безперервних скорочень.
На думку аналітиків, основними напрямками витрат цього року, ймовірно, стануть введення в дію третього китайського авіаносця, що очікується цього літа,
швидке виробництво нових есмінців та винищувачів, а також інвестиції в космічні технології та штучний інтелект для систем наведення ракет.
«Відсутність прозорості унеможливлює відстеження певних закупівель або змін у військовій діяльності», – зазначив Нан Тянь, дослідник у Стокгольмському міжнародному інституті дослідження проблем світу.
Можливі кадрові зміни у верхах
Очікується, що 67-річного Лі замінить на посаді прем'єр-міністра (це посада номер два у Китаї) 63-річний Лі Цян, давній близький соратник Сі.
У жовтні минулого року президент Сі провів чистку вищого керівного органу Комуністичної партії — постійного комітету Політбюро, що складається з семи членів, витіснивши з нього представників угруповань, що суперничають з ним.
Вважається, що окрім прем'єра Сі призначить нових глав основних державних фінансових установ та регулюючих органів, включаючи Народний банк Китаю. Після цих змін розпадеться існуюча економічна команда, яку очолює віце-прем'єр Лю Хе, економіст, який закінчив Гарвард.
