Протягом першого року повномасштабного вторгнення Росії китайські державні фірми продовжували продавати обладнання російським оборонним підсанкційним компаніям, і агресія РФ проти України не зменшила цей потік оборонної співпраці двох авторитарних режимів.
Про це повідомляє CNN з посиланням на аналіз митної документації, яка доводить, «що ключові компанії у величезних військово-промислових комплексах обох країн продовжують свої багаторічні відносини, попри жах, який Москва розв’язала в Європі». Митні документи телеканал отримав з двох наборів даних: один наданий компанією Import Genius, яка відслідковує дані російської митниці та документи про відправлені вантажі, другий передав вашингтонський центр C4ADS, який збирає офіційні митні записи з багатьох джерел.
З розслідування CNN стали відомі такі факти.
Зареєстрована в Пекіні оборонна компанія Poly Technologies протягом 2022 року (принаймні до середини листопада) поставила щонайменше десяток окремих партій вантажів для Улан-Уденського авіаційного заводу, контрактного постачальника Збройних сил РФ. Серед таких вантажів були деталі для гелікоптерів і радіообладнання для комплексів класу повітря-земля.
На цей російський завод, який є постачальником військових вертольотів, накладено американські санкції за його участь у путінській війні проти України. При цьому російське підприємство, яке є давнім торговельним партнером пекінської Poly Technology, також продовжувало надсилати запчастини та навіть кілька гелікоптерів в КНР минулого року.
Більшість деталей для гелікоптерів, які китайська компанія передала в Росію, можуть бути використані у гвинтокрилі Мі-171Е — це багатофункціональний вертоліт, який може використовуватися для транспортних або пошуково-рятувальних цілей. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Китай почав імпорт цієї моделі гелікоптерів з Росії понад 10 років тому.
Щонайменше три поставки від Poly Technologies могли були призначені для експлуатації чи обслуговування російського Мі-171Ш — військово-транспортного гелікоптера, який може бути оснащений бойовим озброєнням і використовується у війні Москви проти України.
Крім того, у митних даних фігурують ще дві ключові компанії - китайська AVIC International Holding, контрольована державною Корпорацією авіаційної промисловості Китаю, і російська Об'єднана двигунобудівна корпорація, яка є частиною державного оборонного гіганта Ростех і виробляє,
серед іншого, безпілотники. Двостороння торгівля між ними за останній рік включала запчастини до реактивних двигунів російського виробництва, зокрема і для двигунів, які використовуються в китайських винищувачах.
Військові та безпекові експерти пояснили СNN, що хоча загалом відправлені китайською фірмою в Росію деталі «є досить базовим обладнанням» для російської авіації і могли бути частиною більш ранніх контрактів, такі добре налагоджені мережі «можуть бути використані, якщо Пекін надасть пряму летальну підтримку військовим зусиллям Кремля».
Протягом останніх тижнів західні чиновники попереджали, що Китай розглядає можливість такого кроку. Офіційний Пекін відкидає це як «наклеп» і наполягає на своєму праві вести звичайну торгівлю з Росією, критикуючи «односторонні» санкції проти Москви.
Головне питання для західних посадовців полягає в тому, чи може Китай використати існуючі зв’язки з Росією в оборонній сфері для поставок летальної допомоги російській армії, якій не вистачає боєприпасів і зброї.
CNN з’ясував, що спостерігачі за зовнішньою і оборонною політикою Китаю певні: лідер КНР Сі Цзіньпін добре усвідомлює репутаційні та економічні збитки якщо його дії сприйматимуть як військову підтримку Москви.
Тому багато хто з аналітиків скептично ставиться до того, що Пекін піде на такий крок, аби допомогти Росії, яка має власну ядерну зброю.
«Росія загалом вже програє цю війну. Однак це не програш, який призведе до падіння Путіна та демократизації Росії, тому я не бачу причин для Китаю зараз робити більше, ніж вони роблять», — сказав Алекс Габуєв, старший науковий співробітник аналітичного центру Фонд Карнегі за міжнародний мир
Наразі товари, якими торгують китайські та російські оборонні фірми, не належать до тих категорій озброєння і боєприпасів, яких Росія потребує найбільше, свідчать проаналізовані CNN дані. Китай також не єдина країна, яка продовжує закупівлі в Росії, попри розв’язану нею війну.
Наразі позиція Вашингтона полягає в тому, що будь-яка компанія, яка постачає товари російському оборонному сектору, ризикує потрапити під вторинні санкції. Однак Китай може не особливо перейматися транзакціями, які виявило проведене CNN дослідження торгових даних, пояснює Юнь Сунь, директор китайської програми досліджень аналітичного центру Stimson Center у Вашингтоні.
За його словами, компанія Poly Technologies вже перебуває під американськими санкціями з 2013 року, тож у китайського уряду немає додаткових причин, аби не видавати їй дозвіл на торгівлю з російськими оборонними компаніями.
Сунь також констатував, що виконання Росією контрактних замовлень на закуплене Китаєм військове обладнання не є дивним. А от товари, що йдуть у протилежному напрямку, тобто в РФ, можуть бути «реімпортовані Росією, щоб компенсувати її військове виснаження», попереджає експерт.
Аналітики також попереджають, що Москва і Пекін вочевидь роблять все, щоб приховати масштаб своєї співпраці.
«Ані Китай, ані Росія не хочуть, щоб західна розвідка знала про глибину та широту їхніх стратегічних домовленостей», — нагадує Олександр Корольов, старший викладач кафедри політики та міжнародних відносин в Університеті Нового Південного Уельсу в Австралії. Тож якби Китай надавав летальну допомогу Росії, додав Корольов, він «зробив б усе, щоб це приховати».
«І один із способів приховати це — зробити так, ніби це просто частина регулярної довгострокової військово-технічної співпраці, а не реакція на війну».
