Про це повідомляє Politico, посилаючись на три джерела.
Запланований проєкт закону, який знаходиться на дуже ранніх стадіях, подібний до законів в Австралії та Сполучених Штатах. У США Закон про реєстрацію іноземних агентів вимагає від лобістів, які працюють від імені іноземних урядів, реєструватися у федеральному уряді з 1938 року.
Законопроєкт, що розробляється в ЄС, навряд чи торкнеться звичайних громадян, але всі комерційні та некомерційні організації будуть зобов’язані повідомляти про будь-які отримані кошти з-за кордону, включаючи гранти за наукову діяльність.
Необхідність розробки європейського закону про “іноагентів” зумовлена боротьбою Євросоюзу з іноземним впливом від російських атак хакерів, зокрема зі спробами вплинути на результати виборів до китайських грантів європейським університетам з метою вплинути на риторику у сфері прав людини.
Президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про пакет “захисту демократії” під час своєї промови про стан Союзу у вересні минулого року, що дало початок роботі над законопроєктом про іноземний вплив під керівництвом віце-президентки Комісії з питань юстиції Вери Йоурової.
Проте критики називають “незручним” вибір часу. ЄС посилив роботу над ініціативою саме тоді, коли в Грузії спалахнули протести проти подібного проєкту закону, який змусив би організації реєструватися як “агенти іноземного впливу”, якщо більше ніж 20% їхнього фінансування надходило з-за кордону.
Цей законопроєкт, який багато хто сприйняв як спробу посилити урядовий контроль за російським принципом, був відкликаний після масових протестів минулого тижня.
“Це, очевидно, делікатна справа, — зазначив представник Комісії. Ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях збору інформації від широкого кола зацікавлених сторін, щоб переконатися, що ми використовуємо правильний підхід”. Уряд Польщі планує опублікувати документи про російські впливи на євродепутатів. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що прикладом стане корупційний скандал у Європарламенті у 2022 році.
Після невдалих спроб посилити свій вплив у Європі, РФ сконцентрувалась на низці країн Африки, аби зміцнити свої позиції, намагаючись відкрити “другий фронт” проти Заходу. Так, у православному соборі в Бангі, столиці Центральноафриканської Республіки, монсеньйор Регіс Сен-Клер Воємава перейшов із Константинопольського патріархату на Московський.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Європа має збільшити присутність на Західних Балканах. Таке потрібно для обмеження впливу Росії.
