Про це повідомляє видання “15 min” з посиланням на заяву голови комітету парламенту Литви Лауринаса Кащюнаса.
“Очевидно, що ділові відносини литовських компаній з суб’єктами Російської Федерації та Республіки Білорусь сприяють підтримці життєздатності режиму Володимира Путіна, що несумісне з інтересами національної безпеки Литви”, – йдеться у заяві.
А також зазначається, що зростання угод щодо придбання нерухомості росіянами або заснованими ними компаніями, згодом може становити загрозу для національної безпеки Литви.
Зокрема, повідомляється, що після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну та після оголошення Росією мобілізації, кількість росіян, які прибувають до Литви, значно зросла.
За словами Лауринаса Кащюнаса, минулого року росіяни купили в Литві 699 об’єктів нерухомості. Крім того, громадяни РФ також купують нерухомість через створені у Литві компанії.
“З метою зниження можливих ризиків обмежувальні заходи, встановлені цим законопроєктом, доцільно доповнити обмеженням для громадян Росії та їх юридичних осіб на придбання нерухомості на території Литви”,
– йдеться у документі парламенту.
Зазначені пропозиції містяться в поданому урядом законопроєкті про встановлення обмежувальних заходів щодо військової агресії проти України. До нього перенесено обмеження на видачу віз громадянам Росії та Білорусі, видачу посвідок на тимчасове проживання в Литві, в’їзд громадян Росії тощо.
Зауважимо, що вчора, 14 березня, Сейм Литви схвалив продовження дії надзвичайного стану на прикордонних ділянках до 2 травня включно.
Зокрема, за постанову проголосували 80 членів Сейму, проти – 16, утрималися – 27 парламентарів.
Досі надзвичайний стан діяв до 16 березня. Проте сьогодні Сейм продовжив цей термін до 2 травня включно.
Зазначається, що як і раніше, режим надзвичайного стану діятиме лише на частині території держави – прикордонній ділянці поблизу державного кордону з Білоруссю та Калінінградською областю, а також у контрольно-пропускних пунктах, розташованих за межами прикордонної ділянки.
Після схвалення Сеймом законопроєкту, під час надзвичайного стану державний кордон охоронятиметься в посиленому режимі й здійснюватиметься прикордонний контроль.
Також продовжено більш суворий візовий режим для громадян Росії та Білорусі.
Крім того, під час надзвичайного стану також можливе вільніше використання державного резерву з метою фінансування відповідних установ та усунення можливих загроз інтересам національної безпеки держави.
Нагадаємо, що 24 лютого 2022 року, коли Росія почала широкомасштабне вторгнення в Україну, Сейм Литви зібрався на позачергову сесію та ухвалив рішення про введення надзвичайного стану в усій країні. Пізніше цей режим продовжували кілька разів, проте вже лише у прикордонних районах країни. Литовський Сейм одностайно ухвалив резолюцію, якою визнав російську приватну військову компанію “Вагнер” терористичною організацією.
Уряд Литви запропонував ухвалити окремий закон, що передбачає візові обмеження для росіян та білорусів через повномасштабну війну проти України, які зараз діють у межах указу про надзвичайний стан.
