Світові лідери та західні медіа стежать за другим днем візиту Сі Цзіньпіна до Москви та його переговорами з Володимиром Путіним не менш уважно, ніж у понеділок 20 березня.
На чому акцентують союзники України, про що вони вкотре попереджають Китай та що відбувається під час візиту китайського лідера до росії?
Кісіда у Києві на противагу Сі у Москві
The New York Times та інші провідні видання звертають увагу на те, що на тлі перебування Сі у Москві Київ відвідав премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Японський лідер в рамках візиту в Україну відвідав Бучу та поклав квіти біля церкви, де ховали вбитих росіянами українців.«Своєю неочікуваною вилазкою у зону активних бойових дій прем’єр-міністр Японії підкреслив надзвичайно швидку та проактивну прихильність своєї країни до України та підготував основу для змагальних проявів дипломатії двох східноазіатських сусідів», — пише NYT.
МЗС Китаю зреагувало на цей візит негативно, підкресливши, що Японія повинна допомогти в «деескалації ситуації, а не навпаки». Нагадаємо, така заява зʼявилася на тлі обмінами компліментами за завіреннями у дружбі між Китаєм та рф тоді,
коли Гаага вже видала ордер на арешт Володимира Путіна за воєнні злочини.
Ба більше, на другий день візиту Сі запросив Путіна відвідати Китай, ще більше висловлюючи свою підтримку державі-терористу.
Візит Сі як прикриття для допомоги рф у війні
Офіційні особи США також другий день поспіль різко критикують відвідування Сі Цзіньпіном Москви. На думку держсекретаря Ентоні Блінкена заявив, візит є «дипломатичним прикриттям для того, щоб росія продовжувала здійснювати» військові злочини в Україні.
NYT також пише про те, що у війні в Україні Китай намагається зберегти «майже неможливу позицію, представляючи себе неупередженим спостерігачем, зберігаючи тісні зв’язки з росією».«Десятиліттями Китай намагався налагодити зв’язки з росією, водночас тримаючи Україну поруч», – підкреслює видання.
Зміцнення звʼязків з рф ставало останніми роками тісніше на тлі того, що відносини між Китаєм і США погіршувалися.«Пан Сі та пан Путін поділяють схожі світогляди. Обидва оплакують розпад СРСР. Обидва бачать у Вашингтоні головного підбурювача політичної опозиції своїм правилам. Для обох лідерів сильне китайсько-російське партнерство є відповіддю на спроби пана Байдена створити «альянс демократій»,
який би кинув виклик їхній політиці», – вважає NYT.
Водночас автори матеріалу зазначають, що Сі намагається зберегти відносини з Києвом.
The Guardian, зі свого боку, пише про те, що, за інформацією генсека НАТО Єнса Столтенберга, росія запишувала летальну зброю в Китаю. Поки ознак постачання такої зброї немає, проте Столтенберг попереджає:«Ми бачили деякі ознаки того, що це був запит з боку росії, і це питання, яке розглядається в Пекіні китайською владою. Китай не повинен надавати смертоносну допомогу росії, це означатиме підтримку незаконної війни».
Як Сі та Путін зміцнювали стосунки роками
The Guardian аналізує різні етапи зміцнення відносин між Сі та Путіним протягом років: за даними The Guardian, з 2013 року вони зустрічалися подад 40 разів:
- 2013 рік – відвідуючи Москву, Сі заявив Путін, що їхні характери схожі, а Китай і росія є «природними партнерами та союзниками»;
- 2014 рік – коли росія анексувала Крим, речник МЗС Китаю заявив, що Пекін «повно розуміє» виклики, з якими стикнулася рф, і підтримує «підхід Москви» до вирішення українсього питання;
- 2015 рік – Китай та рф домовилися про продаж зброї та підписали пакт про ненапад,
зокрема й щодо кібератак;
- 2019 рік – Китай та рф заявили про «всеосяжне стратегічне партнерство» з п’яти пунктів, Сі заявив, що Путін – його найкращий друг;
- 2022 рік, лютий – Сі та Путін у лютому підписали пакт про «безмежне партнерство», західна розвідка писала про те, що Китай знав про повномасштабне вторгнення в Україну, проте просив рф дочекатися кінця Олімпійських ігор, Китай це заперечує;
- 2022 рік, березень – Китай відмовився засуджувати вторгнення рф в Україну, намагаючись позиціонувати себе як нейтрального миротворця;
- 2022 рік, квітень – США закликали Китай переконати росію припинити вторгнення в Україну, Пекін відмовився та звинуватив Штати та НАТО у «менталітеті холодної війни»;
- 2022 рік, травень – Сі запевнив Путіна у підтримці в питаннях суверенітету та безпеки;
- 2022 рік, червень – Сі та Путін спільно виступили проти економічних санкцій щодо росії;
- 2022 рік, вересень – на регіональному саміті в Узбекистані аналітики помітили ознаки певного розбрату;
- 2022 рік, жовтень – Китай утримався від голосування Ради безпеки за засудження російської анексії українських територій;
- 2023 рік, лютий – Китай утримався від заклику ООН до росії припинити військові дії в Україні та оприлюдив так званий «мирний план» від себе, Сі прийняв у Пекіні союзника Путіна Олександра Лукашенка;
- 2023 рік, березень – Сі прибув із візитом до Москви, де заявив, що Китай готовий разом з росією «стояти на сторожі світового порядку».
Як Китай використовує росію для стримання США
BBC також пише про те, як Путін і Сі зміцнюють китайсько-російські зв'язки в міру зростання розбіжностей із Заходом. Зокрема, Москва запросила китайський бізнес замінити західні компанії, що вийшли з рф через війну в Україні.
Наскільки далеко він готовий зайти у підтримці рф, буде зрозуміло за результатами триденного візиту до Москви. Зовнішня політика Китаю завжди формувалася інтересами, а не цінностями, вважає автор матеріалу:«Навіть коли мова йде про росію, зв’язок між двома країнами базується головним чином на спільному невдоволенні гегемонією США».
Отже, поглибленням зв'язків з рф Китай намагається урівноважити вплив Америки:«Ціль Сі Цзіньпіна під час цієї поїздки – зберегти статус-кво у відносинах з росією,
а не наблизитися ні на дюйм чи прокласти шлях до нової співпраці».
США: припинення вогню без виведення військ – це план Путіна
CNN зазначає, що західні союзники залишалися скептичними щодо будь-якого прориву щодо війни в Україні за результатами зустрічі Сі та Путіна.
Видання нагадує, що останніми тижнями Китай намагався зобразити себе посередником у мирі, закликаючи до припинення вогню та мирних переговорів у нечітко сформульованому «мирному плані».
Водночас Захід країни з глибокою підозрою сприйняв такі пропозиції Пекіна. За словами Ентоні Блінкена, на тлі рішення Гааги Китай не відчуває відповідальності щодо того, щоб притягнути Кремль поніс покарання за жорстокості, скоєні в Україні.
За його словами, будь-які заклики до припинення вогню, які не передбачають виведення російських військ з України, фактично означатимуть підтримку ратифікації російського завоювання.«Це дозволить президенту Путіну відпочити та переналаштувати свої війська, а потім відновити війну», — підкреслив Блінкен.
Газопровід Китай-росія: новий газовий шантаж від Путіна
Росія тим часом підкреслила, що готова до більш тісної співпраці з Китаєм у різних сферах, включаючи:
- торгівлю;
- енергетику;
- «мирне використання» ядерної енергії;
- космічні технології;
- технологічні інновації;
- транскордонне транспортування;
- продовольчу безпеку;
- безпеку ланцюга поставок.
Financial Times на тлі цих пропозицій цитує Путіна, який заявив, що росія та Китай близькі до угоди щодо газопроводу «Сила Сибіру-2», плану перенаправлення експорту російського газу з Європи в Азію.«Практично всі параметри цієї угоди були завершені», — запевнив Путін Сі.
Очікується, що такий трубопровід запрацює до 2030 року, і до цього моменту, за словами Путіна, росія поставить до Китаю щонайменше 98 млрд кубометрів газу та 100 млн тонн зрідженого природного газу.
